Читаем Без права на реабилитацию. Часть 2 полностью

а колишні бойовики ОУН, їх нащадки, керівники та симпатики. Вони

ж розвернули «холодну війну» проти ветеранів Великої Вітчизняної

війни. Дехто з них вдаються навіть до нахабних вимагань «покаяння»

від справжніх героїв боротьби з фашизмом.

У той же час деякі державні чиновники вдаються до адміністра-

тивного тиску на ветеранські організації, обмежують виконання статутної

діяльності, проведення наукових досліджень, можливість публікацій

праць ветеранів-вчених.

У державі спостерігається збурення ветеранської громадськості

(і не тільки ветеранської) шантажем чергових законопроектів як

соціального, так і політичного забарвлення, фальсифікацією, зневагою

до нашої історії, її пам’яток та героїв.

Невже за цих обставин і здорового глузду можна щось говорити

про примирення?

Все це більш нагадує примушення до капітуляції.

Можна схилити до «примирення-капітуляції» лише окремих

ветеранів, але всю структуровану ветеранську спільноту – ні!

І це державним діячам треба враховувати, а не ігнорувати.

У ФРН, яку постійно згадують, нацизм засуджено на державному

рівні. Так, німці, вірніше, керівники держави, покаялися, вибачилися

передусім перед нашим народом за скоєні злочини і біль, і взагалі

перед світовою спільнотою.

У ФРН переслідуються за законом будь-які прояви фашизму чи

нацизму.

У жодній з держав не вибачили колаборантів. Росія не вибачила

власівців, Норвегія – квислінгівців, Франція – петенівців, з США,

Англії депортують злочинців УПА і т. ін. Приклади, які наводять деякі


265

діячі, до нашої проблеми не мають ніякого відношення ні з історичної,

ні з юридичної точок зору. Вони мають інколи суто пропагандистське

значення – і не більше.

Голова Ради Організації ветеранів України на Пленумі Ради в

березні 2005 року заявив, що сьогодні мову можна вести тільки про

взаємотерпіння на підґрунті взаємопорозуміння.

Для цього повинні бути виконані та умови ветеранів:

– по-перше, за скоєні бойовиками УПА і керівництвом ОУН

воєнні злочини і злочини проти миру і людства Україна на державному

рівні має визнати організації ОУН і УПА злочинними;

– по-друге, урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА в

підсумках врахувати позиції компетентних органів і науковців Польщі,

Росії, Білорусі, Ізраїлю та інших зацікавлених у цій справі держав. До

оголошення висновків оголосити мораторій щодо публікацій діяльності

ОУН-УПА;

– по-третє, враховуючи те, що діяльність ОУН-УПА відбувалася

більш за все на теренах України, Білорусі і Росії, а також те, що ми в

роки війни були одною державою з однією історією, створити Між-

народну редакційну колегію (комісію) з включенням до неї вчених,

державних діячів; створити єдину концепцію висвітлення історії Великої

Вітчизняної війни 1941-1945 років і видати єдину наукову працю по

історії радянського періоду, в т.ч. і Великої Вітчизняної і взагалі Другої

світової війни;

– по-четверте, – відбудувати зруйновані пам’ятники, пам’ятні

знаки, повернути назви вулицям, майданом, районам, які мали назви

героїв і подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

– по-п’яте, і головне, колишнім бойовикам УПА, як і членам

ОУН, вибачитись перед народом за злочини, як вони скоїли в найбільш

тяжки роки, коли абсолютна більшість українського народу разом з

усім радянським народом боролася проти гітлерівських окупантів в

лавах Червоної Армії, партизанських загонах, у підпіллі, працювала в

глибокому тилу заради Перемоги.

Ми, ветерани війни, вимагаємо не декларативної, а дійсної шани

і поваги з боку держави до завойованого в боях високого звання

Ветеран Великої Вітчизняної війни!

Не перетворюйте Закон в пільгову картку споживача!

В .О .Анастасієв

Киевский вестник. 2005. – 25 июня.


266

Материалы общественных слушаний

«ОУН -УПА :мифы и правда истории »

(28-29октября 2005г .,Киев ,Дом ученых )


Выступает генерал армии ,

Председатель Совета организации ветеранов Украины

И .А .Герасимов

Руководитель ветеранской организации, пожелав успеха обществен-

ному форуму и опираясь на исторические документы, гневно осудил

стремление необандеровцев и их покровителей – «оранжевых»

реабилитировать пособников нацистов-оуновцев и открыть «зеленую

улицу» для утверждения в Украине неофашистской диктатуры.


Участники слушаний


267


В зале заседаний – фронтовики участники Великой Отечественной

войны – представители тех, кто, сокрушив гитлеровский фашизм, принес

украинскому народу и народам Европы долгожданную свободу.


На трибуне народный депутат Украины (фракция КПУ )Буйко Г .В .

В своем выступлении Г.В.Буйко акцентировал внимание аудитории

на надвигающиеся опасности установления в Украине неофашистской

диктатуры, носителями которой являются «оранжевые». И на не-

обходимость укрепления традиционных братских связей народов

Украины, Белоруссии и России.

Коммунисты, – заявил Буйко В.Г., – собрали 2 миллиона 843 тысячи

подписей против реабилитации ОУН-УПА.


268


Представитель Белоруссии Денисенко В .А .

Указав на генетическое родство и генетическую общность

славянских народов – русских, украинцев и белорусов, он призвал

слушателей крепить дружбу народов-братьев, которая является гарантией

успеха в противостоянии с глобализмом США и НАТО.


Наталия Витренко

Перейти на страницу:

Похожие книги

14-я танковая дивизия. 1940-1945
14-я танковая дивизия. 1940-1945

История 14-й танковой дивизии вермахта написана ее ветераном Рольфом Грамсом, бывшим командиром 64-го мотоциклетного батальона, входившего в состав дивизии.14-я танковая дивизия была сформирована в Дрездене 15 августа 1940 г. Боевое крещение получила во время похода в Югославию в апреле 1941 г. Затем она была переброшена в Польшу и участвовала во вторжении в Советский Союз. Дивизия с боями прошла от Буга до Дона, завершив кампанию 1941 г. на рубежах знаменитого Миус-фронта. В 1942 г. 14-я танковая дивизия приняла активное участие в летнем наступлении вермахта на южном участке Восточного фронта и в Сталинградской битве. В составе 51-го армейского корпуса 6-й армии она вела ожесточенные бои в Сталинграде, попала в окружение и в январе 1943 г. прекратила свое существование вместе со всеми войсками фельдмаршала Паулюса. Командир 14-й танковой дивизии генерал-майор Латтман и большинство его подчиненных попали в плен.Летом 1943 г. во Франции дивизия была сформирована вторично. В нее были включены и те подразделения «старой» 14-й танковой дивизии, которые сумели избежать гибели в Сталинградском котле. Соединение вскоре снова перебросили на Украину, где оно вело бои в районе Кривого Рога, Кировограда и Черкасс. Неся тяжелые потери, дивизия отступила в Молдавию, а затем в Румынию. Последовательно вырвавшись из нескольких советских котлов, летом 1944 г. дивизия была переброшена в Курляндию на помощь группе армий «Север». Она приняла самое активное участие во всех шести Курляндских сражениях, получив заслуженное прозвище «Курляндская пожарная команда». Весной 1945 г. некоторые подразделения дивизии были эвакуированы морем в Германию, но главные ее силы попали в советский плен. На этом закончилась история одной из наиболее боеспособных танковых дивизий вермахта.Книга основана на широком документальном материале и воспоминаниях бывших сослуживцев автора.

Рольф Грамс

Биографии и Мемуары / Военная история / Образование и наука / Документальное
50 знаменитых царственных династий
50 знаменитых царственных династий

«Монархия — это тихий океан, а демократия — бурное море…» Так представлял монархическую форму правления французский писатель XVIII века Жозеф Саньяль-Дюбе.Так ли это? Всегда ли монархия может служить для народа гарантией мира, покоя, благополучия и политической стабильности? Ответ на этот вопрос читатель сможет найти на страницах этой книги, которая рассказывает о самых знаменитых в мире династиях, правивших в разные эпохи: от древнейших египетских династий и династий Вавилона, средневековых династий Меровингов, Чингизидов, Сумэраги, Каролингов, Рюриковичей, Плантагенетов до сравнительно молодых — Бонапартов и Бернадотов. Представлены здесь также и ныне правящие династии Великобритании, Испании, Бельгии, Швеции и др.Помимо общей характеристики каждой династии, авторы старались более подробно остановиться на жизни и деятельности наиболее выдающихся ее представителей.

Валентина Марковна Скляренко , Мария Александровна Панкова , Наталья Игоревна Вологжина , Яна Александровна Батий

Биографии и Мемуары / История / Политика / Образование и наука / Документальное