Без права на реабилитацию. Часть 2

всех политических заключенных, … немецкие части поставляют согласно

указаний их командования со своих складов для вооружения частей

УПА: 10000 пулемётных лент, к ним 250000 патронов, 200 скорострельных

ружей марки «Кольт», к каждому по 4 диска патронов, 20 полевых

орудий, 30 гранатомётов марки «Штокезнор», 10 зенитных пушек,

500 большевистских «финок» или немецких пулемётов – пистолетов,

500 бельгийских пистолетов, 10000 гранат, 100 млн и известное число

снарядов для орудий и патронов для пистолетов…

Немецкие войска, управление и полиция не мешают нам в борьбе

с элементами, которые сотрудничают или хотят сотрудничать с

большевиками». (Арх. спр. №372, т. 36, арк. 127-138. Документ від-

друкований російською мовою).

В інформації від 29.04.1944 р. повідомляється про зустріч

29 квітня представників німецького командування “с вожаками банди

УПА”, в ході якої вони «заявили о своём намерении постепенно

отдать в распоряжение немцев членов УПА силой до одного батальона,

которые, будучи снабжены заданиями немцев, могли бы проникать за

линию советского русского фронта. Там прежде всего должны были бы

эти люди саботировать советско-русское снабжение фронта, уничтожать

уполномоченных НКВД и вести разведывательную деятельность для

немецкого вермахта. Для последней цели УПА предоставит несколько

приспособленных для этой цели радистов. Они поставили условия,

чтобы отданные в распоряжение немцев люди из УПА были вооружены

немцами и снабжены радиоустановками…» (Арх. спр. №372, т. 36,

арк. 173-174. Документ віддрукований російською мовою).

219

У трофейному німецькому документі від 15 травня 1944 року, який

був надісланий у Головне управління державної безпеки, а також в

інші органи поліції і СД (в Берліні, Кракові, Львові) повідомляється

про зв’язки УПА з німецькою окупаційною владою і стверджується:

«… со стороны УПА не предпринимается чего-либо против

рейсхдойче…, у них с немцами общий враг – большевизм. Они успешно

борются с ним за советской линией фронта… Находившиеся в лесах

части УПА препятствуют высадке большевистских парашютных десантов

за немецкой линией фронта. УПА громит также большевистские

банды…» (Арх. спр. №372, т. 36, арк.229-244. Переклад документа

віддрукований російською мовою).

У німецькому трофейному документі від 01.06.1944 р. також

повідомляється про попередні переговори між “двома вожаками УПА”

і представниками поліції безпеки в Раві-Руській, де було зазначено:

«1. УПА требует немедленного прекращения действий против

УПА и её подразделений.

а) УПА обязуется передавать полиции безопасности всех русских,

равно как и других вражеских парашютистов.

б) УПА обязуется немедленно доставлять полиции безопасности

все русские секретные шифры.

в) УПА обязуется немедленно сообщать полиции безопасности

относительно стоянки или постоянного местоприбывания русских

или польских банд и бороться с этими бандами совместно с немецким

вермахтом или полицейским подразделениями.

г) общий обмен пленными между УПА и полицией безопасности,

за исключением лиц, не принадлежащих к УПА.

д) УПА обязуется выдавать полиции безопасности всех дезертиров

немецкого вермахта, членов СС и стрелковой дивизии СС-Галиция ...

5. УПА и полиция безопасности обязуется соблюдать в строгой

тайне все сведения о переговорах…» (Арх. спр. №372, т. 36, арк. 256-

259. Переклад документа також віддрукований російською мовою).

Про факти співробітництва з УПА у спільній боротьбі проти

Червоної Армії і радянських партизан дав свідчення в 1946 р. на по-

передньому слідстві і в суді Лацарек Ю.Ф., який у період окупації

України займав посаду референта П відділу угруповання “Південь”.

Зокрема, він показав, що за вказівкою командування під час переговорів:

«…Мы пришли к соглашению о совместной борьбе с УПА против

Советской власти, о снабжении УПА немцами оружием, деньгами и

другим. Мы договорились, что из Львова и из Кракова будем направлять

220

в УПА оружие, а Криницкий (один из руководителей УПА) предложил

его доставлять в Чёрный лес. В течение марта – апреля 1944 г. из

Львова через своего подчинённого направил в Чёрный лес три раза по

две груженных машины с оружием. Там было всего 15 тонн разного

оружия… Приблизительное количество переданного УПА оружия с

марта 1944 г. выражалось в 20000 с лишним экземпляров». (Арх. спр.

№372, т. 38, арк. 318-340. У справі свідчення Лацарека віддруковані

російською мовою).

В архівних матеріалах містяться також інші численні документальні

дані про факти співпраці УПА з німцями та про їх спільну збройну

боротьбу проти Червоної Армії і радянських партизан.

Факти співпраці з німцями підтверджують також документи

УПА. Так, у “Надзвичайному звіті” від 14.03.1944 р. зазначалося:

“Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина).

Почались переговори..., що німці не будуть стріляти до УПА, ні

УПА до німців.

Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент,

2 легкі кулемети, 12 дисків, 32000 амуніції, карти.

Німці в двох повітах: Золочів і Броди заборонили української

поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до

них, якщо вони проходитимуть” (Арх. спр. №376, т. 66, арк. 244).