Подібні угоди укладалися також з представниками військових
влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як по-
відомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УССР і Наркомату
безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН у жовтні
1943 р. через Семчишина и Павлишина-Лісовського зв’язався з
керівниками румунського розвідувального центру в м. Одесі полковником
Пержу і капітаном Аргіром. У ході переговорів була досягнута
домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни
погодились звільнити з в’язниць арештованих оунівців і надати
допомогу УПА зброєю, боєприпасами й обмундируванням.
25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської
області відбулись переговори між делегацією ОУН на чолі з членом
Центрального Проводу Логушем Омеляном і представниками команду-
вання окупаційної армії. Угорці зобов’язались не чинити перепон УПА
і допомагати їй зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій
проти мадярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники
ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з началь-
ником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного
221
складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти
СРСР, за що мадяри зобов’язались надати з необхідності можливість
емігрувати керівникам ОУН в Угорщину (Арх. спр. №372, т. 35, арк.
73-76).
З початком відступу німецьких військ з території західно-
українських земель ОУН-УПА почали підготовку збройних формувань
для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню
баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів,
знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної
Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії
мобілізації до лав Червоної Армії.
В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный
Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому
в оунівському збірнику “Ідея і чин” ч. 10-11, зазначено:
«Революционная подпольная и повстанческая борьба на украинских
землях ведётся с начала захвата этих земель наступающими больше-
вистскими армиями в 1944 году.
Размеры этой борьбы, в частности, вооруженной, мы постараемся
иллюстрировать некоторыми данными. Так, например, только в октябре
1945 года на территории Станиславской области УПА провела 18
больших боев (с участием куриней и сотен), 41 малый бой, провела
три нападения на 3 райцентра и одно нападение на областной центр
Станислав (31.10.1945 г.).
В этих боях уничтожено 564 большевистских оккупанта, в т.ч.
26 офицеров и 538 рядовых, тяжело ранено 30 захватчиков, уничтожен
первый секретарь по пропаганде, направленный республиканским
центром в Западную Украину. Кроме того, убиты районный прокурор,
секретарь РК ЛКСМУ, уничтожено 30 нефтепромыслов, две железные
дороги, одна военная казарма, помещения всех большевистских
учреждений в райцентре Делятин, пущены под откос три товарных
поезда с награбленным на Украине зерном, уничтожено 17 автомашин,
захвачено много оружия и другого имущества…
…На территории Стрийского района в течение ноября 1945 года
УПА провела в селе Белычи Заричны один большой бой со сталинскими
захватчиками, в котором уничтожено 30 большевиков, 19 ранено, а
многие во время бегства утонули в реке Свича; проведены 3 засады, в
результате которых уничтожены 12 работников МВД, в т.ч. один ст.
лейтенант, разбросаны сотни революционных листовок и призывов…»
222
(Арх. спр. №372, т. 51, арк. 76-82. У справі знаходиться цей документ
в перекладі російською мовою).
Сильну протидію ОУН і УПА здійснювали щодо колективізації
в західних областях України. Так, в документі командування УПА
“Вказівки в роботі на час жнив” (датований 23.06.1944 р.) містилися
конкретні вимоги:
а) Нищити транспорт.
б) Нищити дороги і мости, якими возять збіжжя до державних
збірних пунктів.
в) Нищити державні елеватори, амбари, приймальні пункти...
Зерно роздаємо селянам, якщо б хтось з колгоспників зі страху від-
мовлявся брати – змушувати.
г) Нищити партійних заправил... Зобов’язувати голів, бригадирів,
рахівників, комірників не переслідувати селян в розбиранні хліба.
д) Худобу і інше колгоспне майно пороздавати селянам.
е) Нищити горюче і змазуючі матеріали”.(Арх. спр. №376, т. 61,
арк. 46).
Якщо в 1945-1946 рр. терористичні акції здійснювалися в основному
проти радянсько – партійного активу (загинуло 2434 осіб) співробітників
НКВС-НКДБ (737 осіб) і військовослужбовців (1675 осіб), то в 1947-
1949 рр. – проти голів сільських Рад (538 осіб), голів колгоспів (233),
рядових колгоспників (371 осіб)...(Арх. спр. №372, т.100, арк. 111).
У директивній вказівці проводу ОУН, яка була знайдена і вилучена
у схроні керівника Олександрійського районного проводу “Сагайдачного”,
зазначалося:
«…нужно:
а) сельскую администрацию из русских (с востока) как пред-
седателей сельсоветов, секретарей и т.д. и председателей колхозов –
расстреливать;
б) сельскую администрацию из украинцев (с востока) – выслать
после предупреждения, чтобы за двое суток убрались, если не послушают –
расстреливать.
2. К вопросу вывезенных семейств в Сибирь организовать ответные
акции.