Без права на реабилитацию. Часть 2

Подібні угоди укладалися також з представниками військових

влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як по-

відомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УССР і Наркомату

безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН у жовтні

1943 р. через Семчишина и Павлишина-Лісовського зв’язався з

керівниками румунського розвідувального центру в м. Одесі полковником

Пержу і капітаном Аргіром. У ході переговорів була досягнута

домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни

погодились звільнити з в’язниць арештованих оунівців і надати

допомогу УПА зброєю, боєприпасами й обмундируванням.

25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської

області відбулись переговори між делегацією ОУН на чолі з членом

Центрального Проводу Логушем Омеляном і представниками команду-

вання окупаційної армії. Угорці зобов’язались не чинити перепон УПА

і допомагати їй зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій

проти мадярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники

ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з началь-

ником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного

221

складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти

СРСР, за що мадяри зобов’язались надати з необхідності можливість

емігрувати керівникам ОУН в Угорщину (Арх. спр. №372, т. 35, арк.

73-76).

З початком відступу німецьких військ з території західно-

українських земель ОУН-УПА почали підготовку збройних формувань

для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню

баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів,

знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної

Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії

мобілізації до лав Червоної Армії.

В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный

Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому

в оунівському збірнику “Ідея і чин” ч. 10-11, зазначено:

«Революционная подпольная и повстанческая борьба на украинских

землях ведётся с начала захвата этих земель наступающими больше-

вистскими армиями в 1944 году.

Размеры этой борьбы, в частности, вооруженной, мы постараемся

иллюстрировать некоторыми данными. Так, например, только в октябре

1945 года на территории Станиславской области УПА провела 18

больших боев (с участием куриней и сотен), 41 малый бой, провела

три нападения на 3 райцентра и одно нападение на областной центр

Станислав (31.10.1945 г.).

В этих боях уничтожено 564 большевистских оккупанта, в т.ч.

26 офицеров и 538 рядовых, тяжело ранено 30 захватчиков, уничтожен

первый секретарь по пропаганде, направленный республиканским

центром в Западную Украину. Кроме того, убиты районный прокурор,

секретарь РК ЛКСМУ, уничтожено 30 нефтепромыслов, две железные

дороги, одна военная казарма, помещения всех большевистских

учреждений в райцентре Делятин, пущены под откос три товарных

поезда с награбленным на Украине зерном, уничтожено 17 автомашин,

захвачено много оружия и другого имущества…

…На территории Стрийского района в течение ноября 1945 года

УПА провела в селе Белычи Заричны один большой бой со сталинскими

захватчиками, в котором уничтожено 30 большевиков, 19 ранено, а

многие во время бегства утонули в реке Свича; проведены 3 засады, в

результате которых уничтожены 12 работников МВД, в т.ч. один ст.

лейтенант, разбросаны сотни революционных листовок и призывов…»

222

(Арх. спр. №372, т. 51, арк. 76-82. У справі знаходиться цей документ

в перекладі російською мовою).

Сильну протидію ОУН і УПА здійснювали щодо колективізації

в західних областях України. Так, в документі командування УПА

“Вказівки в роботі на час жнив” (датований 23.06.1944 р.) містилися

конкретні вимоги:

а) Нищити транспорт.

б) Нищити дороги і мости, якими возять збіжжя до державних

збірних пунктів.

в) Нищити державні елеватори, амбари, приймальні пункти...

Зерно роздаємо селянам, якщо б хтось з колгоспників зі страху від-

мовлявся брати – змушувати.

г) Нищити партійних заправил... Зобов’язувати голів, бригадирів,

рахівників, комірників не переслідувати селян в розбиранні хліба.

д) Худобу і інше колгоспне майно пороздавати селянам.

е) Нищити горюче і змазуючі матеріали”.(Арх. спр. №376, т. 61,

арк. 46).

Якщо в 1945-1946 рр. терористичні акції здійснювалися в основному

проти радянсько – партійного активу (загинуло 2434 осіб) співробітників

НКВС-НКДБ (737 осіб) і військовослужбовців (1675 осіб), то в 1947-

1949 рр. – проти голів сільських Рад (538 осіб), голів колгоспів (233),

рядових колгоспників (371 осіб)...(Арх. спр. №372, т.100, арк. 111).

У директивній вказівці проводу ОУН, яка була знайдена і вилучена

у схроні керівника Олександрійського районного проводу “Сагайдачного”,

зазначалося:

«…нужно:

а) сельскую администрацию из русских (с востока) как пред-

седателей сельсоветов, секретарей и т.д. и председателей колхозов –

расстреливать;

б) сельскую администрацию из украинцев (с востока) – выслать

после предупреждения, чтобы за двое суток убрались, если не послушают –

расстреливать.

2. К вопросу вывезенных семейств в Сибирь организовать ответные

акции.