Бот

— Дурниці! — авторитетно мовила Лаура. — Бездумне перекручування ідей Фрейда. Сексуальний потяг завжди явно впливає на поведінку людини. Ми можемо це заперечувати, можемо завуальовувати причини своїх дій, вигадуючи ілюзорні мотиви, але це так. Ви трохи неправильно трактуєте поняття несвідомого, Ральфе. Сексуальні образи, фантазії, хіть є частиною активної свідомості. Здебільшого вони є результатом зовнішнього подразнення. Іноді, намагаючись не думати про секс, людина все одно відчуває, що плотські бажання керують її діями, але це не означає, що сексуальні умисли виходять з підсвідомості. Еротичні образи спокусливі й манливі. Людині подобається, коли вони виникають… Справжнє несвідоме — лихе й моторошне, а тому завжди лишається в тіні. Ну, майже завжди…

Питання на екрані повторилось:

ЩО ЦЕ?

І вдруге лишилось поза увагою.

Тим часом один з довбограїв наближався до кульмінаційного моменту. Крекчучи й стогнучи, він витяг свою довбалку з Шейли і почав мастурбувати, готуючись метнути фонтан сперми на силіконові груди партнерші. Цей момент показали крупним планом.

— Фе, — скривився Ральф і відвернувся.

Оттоді сталося те, чого ніхто не очікував, але що слід було б спрогнозувати. Один з ботів повторив побачене. Перезбудженому «малюкові» вистачило кількох доторків до члена, щоб скінчити. Він закинув голову назад і завив від задоволення. Ось так просто — раз-два! — відбулась успішна операція, в макітрі сформувався новий макрос. Затим — трансфер у сусідні процесори, і — бінґо! — боти вже знають, як позбутися сексуальної енергії. Не встигли Тимур, Лаура та компанія змигнути оком, як решта ботів взялися за пеніси.

— Бляха, скажіть, що я сплю, — прохрипів українець і розреготався.

— Не бачу нічого смішного, — сказав Ральф. — Це огидно.

— Як у фільмах Тарантіно… Та де там! Квентін відпочиває.

Три десятки дванадцятирічних хлопчаків стояли, розчепіривши ноги, посеред пустелі, пожирали очима широченний екран і працювали кулачками в унісон. Молодеча «сексуальна енергія» вилітала з них потужними білими цівками.

— О-ла-ла! — проспівав Алан Ґрінлон. — До всіх наших злочинів відтепер додалось масове розбещення неповнолітніх.

Лаура теж посміхнулася:

— Слухайте, якщо їх не чіпати, може, вони обдрочаться до смерті?

— До смерті — не знаю… Але якщо за півгодини вони не вгомоняться, то половина точно повідриває собі піпіськи.

— Ха-ха-ха! — несподівано Лаура розсміялася, затуляючи долонями лице. — Алане, ти подумай, що було б, якби Пентагон прийняв їх на озброєння, — дівчина лопотіла швидко, мов герой якогось мультфільму; акцент став нестерпним.

— Тобто? — не зрозумів Ґрінлон.

— Уявляю замітку в «USA Today» чи «New York Times»: «Учора загін спеціального призначення по дорозі на штурм укріплень терориста Айдіда в середмісті Могадишо, Сомалі, натрапив на постер з Дженною Джеймсон. Штурм скасовано. Двох бійців урятувати не вдалося — відрив статевих органів, решта — під наглядом медиків. Лікарі оцінюють їх стан, як стабільно важкий».

— Треба було показати їм гей-порно. Ото зараз була би вистава!

Американець дореготався до гикавки. Тільки Ємельянов мовчав, отупіло, але в той же час насторожено втупившись у свій лептоп.

Врешті-решт Лаура Дюпре краєм ока помітила нові повідомлення в чаті і, ні з ким не порадившись, бравурно відписала:

Що це? Це такий фрактал, друже! Threesome називається.

Не втерпіла і додала смайлик:

Насолоджуйся:-Р

Навряд чи воно зрозуміло смайл, проте відповідь істоти спантеличила:

НІ НЕ ЦЕ НЕ ЦЕ! РІНО

Усе б нічого, якби не оте «РІНО» вкінці. Лаура збентежилась і припинила хихотіти. Ім’я муляло очі. Психіатр схотіла щось відписати, проте руки самі по собі відсмикнулися від клавіатури. Дівчина за звичкою схвильовано провела пальцями по губах. Тимур помітив той жест.

— Що воно пише? Таке йому не до вподоби, так?

— Та ні. Тут щось інше, Тимуре. Підійди, будь ласка.

Українець відійшов від вікна і зазирнув на монітор, пробігши очима останні репліки. Поки він дивився, психоістота обізвалася знову:

НЕХАЙ ВІН НЕ ЙДЕ ТУДИ РІНО РІНО!!!

— Що це означає? — занервував програміст.

Слідом підступив канадець:

— Щось негаразд, хлопці?

Боти кінчали важче й довше, але продовжували мастурбувати.

— Я не знаю, — Лаура повертіла головою, а тоді ледь не прокричала: — Де той чортів Хедхантер?!

Алан та Ральф попідскакували. Тимур зиркнув навкруг. Південноафриканця в кімнаті не було.

— Вийшов подрочити, ги-ги, — віджартувався Ґрінлон.

Навіть Ральф Доернберг захихотів. Хоча Тимур відчував, що зараз не до сміху. Лаура теж зблідла і вдруге втерла рота долонею. Щось відбувалося, і ніхто не розумів, що саме.

— Він був тут хвилину тому.

— Я знаю. А де він зараз?!

XC