Чарiвна круговерть (на украинском языке)

- Менi довелося його перевернути! - вигукнув Професор. - Щоб запобiгти... зупинити... знешкодити. Iнакше всi машини теж поїхали б. А куди? Адже я не розставив ще дорожнiх знакiв, покажчикiв, стрiлок, не ввiмкнув свiтлофорiв на перехрестях. Це можна зробити тiльки з допомогою чого?

- Рук... - вiдповiла Варя.

- ЗНАНЬ!

Вiн так вигукнув це слово, що Варя аж пiдскочила.

- Чого ви кричите? - тремтячим голосом запитала вона. - Я ж не знала...

- Ось я i кажу, - забурмотiв Професор i схилився над мiстом. - Не знала, а лiзла... втручалась. Добре, що все обiйшлося гаразд - без поломок i нещасть, без потреби в запчастинах. Га? Я тихенько-тихенько її перевернув... м'яко-м'яко поклав...

Вiн поставив автомобiля i почав благати Варю:

- Не чiпай бiльше тут нiчого, добре? Я тебе дуже-ду-же прошу!

Дiвчинку це чомусь ще бiльше злякало.

- Та не буду я нiчого у вас чiпати! - вже зi слiзьми на очах промовила вона. - Вiдчепiться вiд мене!

Професор погладив її по головi й почав утiшати:

- А ось вiдчепитися вiд тебе я нiяк не можу. Тому що причеплений... притулений... прилаштований для того, щоб давати вам знання. Отим, хто їх не має. Адже я професор з правил... професор правил...

- Правильний Професор! - пiдказав Рукастик-Смугастик.

Професор усмiхнувся i жартiвливо насварився на нього пальцем:

- Знаю, знаю! Так ви мене кличете... називаєте. Ну, нехай. - Вiн повернувся до Варi.

- Я буду розповiдати i пояснювати тобi правила Закону Вулиць i Дорiг, - вiн накреслив пальцем у повiтрi щось дуже хитромудре. - Кожна лiтера з великої лiтери... тобто слово. Зрозумiла?

- Зрозумiла, - вiдповiла дiвчинка, хоча нiчого не зрозумiла - який закон, якi лiтери. Та Правильний Професор залишився задоволений її вiдповiддю i навiть потер руки так сильно, що знову заструмували блакитнi iскри - цього разу вiд довгих сухих пальцiв.

- Професоре, у вас руки iскрять! - зляканим голосом знову вигукнув Рукастик-Смугастик.

- Це енергiя моя iскрить, енергiя! - нагримав на нього Правильний Професор i гучно, нiби звертався до великої аудиторiї, оголосив:

- Отже, почнемо!

Варя озирнулася. Нiкого, крiм неї, в кiмнатi не було.

- Ти чого озираєшся? - пiдскочив до неї Правильний Професор. Кого чекаєш?

Вона раптом вiдчула страшенний голод i згадала, що їй говорили на перехрестi.

- Пи... пирiжки, - вирвалося у неї.

- А, пирiжки! - Правильний Професор усмiхнувся i повернувся до Рукастика-Смугастика. - Ти чув? Принеси їй пирiжкiв, якi полiпшують пам'ять. I негайно, негайно!

Той вийшов i за хвилину повернувся з тарiлкою рум'яних запашних пирiжкiв. Вони виявилися навiть гарячими, аж парували, i були такi смачнi - не описати! Варя ще не знала, яка начинка всерединi - сир чи капуста, а вже брала пирiжок.

Рукастик-Смугастик дивився на неї i голосно ковтав слину.

- Тихiше ковтайте! - пробурчав Правильний Професор i теж ковтнув слину.

Тодi Варя пiдсунула їм тарiлку:

- Їжте й ви. Берiть, берiть, вони такi смачнi! Не пошкодуєте...

Рукастик-Смугастик нерiшуче подивився на пирiжки, а потiм на Правильного Професора. Той зняв i знiяковiло протер окуляри маленьким носовичком.

- Якщо сказати по правдi, я їсти не хочу, - зам'явся вiн. - Але, як побачу пирiжки, чомусь завжди хочеться їх їсти...

- I в мене те ж саме! - здивовано вигукнув Рукастик-Смугастик. От не хочеться їсти, а пирiжкiв чомусь завжди хочеться.

- I в мене! - радiсно мовила Варя. - Мабуть, пирiжки для того й придуманi, щоб їх хотiлося їсти!

Вони засмiялись i почали ласувати пирiжками.

Через кiлька хвилин Правильний Професор звернувся до Варi:

- Що треба зробити, коли переходиш вулицю?

Та Рукастик-Смугастик вiдповiв за неї:

- Коли переходиш вулицю, треба спочатку подивитися лiворуч!

- Чому? - повернувся до нього Правильний Професор.

Рукастик-Смугастик швидко дожував пирiжок i жваво проторохтiв:

- Тому що злiва може з'явитися автомашина. I тодi трапиться...

- Зiт-кнен-ня! - разом закiнчили вони.

- А коли дiйдеш до середини вулицi, що треба зробити?

- Подивитися праворуч! - раптом вирвалося у Варi. Вона згадала, як вони переходили вулицю.

- Чому?

- Тому що цього разу машина може з'явитися справа! I тодi трапиться аварiя!

- Правильно! - вигукнули Рукастик-Смугастик i Правильний Професор.

Потiм Правильний Професор сказав:

- Ось бачиш, цi пирiжки справдi полiпшують пам'ять. Ти запам'ятала те, що я казав, i те, чого я навiть не казав. А якщо ти не озирнешся лiворуч-праворуч, то станеться...

- Зiткнення! - хором закiнчили всi.

Пiсля таких ласощiв Варю почало хилити на сон. А Правильний Професор все правив та правив про свої правила, i щоразу Рукастик-Смугастик влад вiдповiдав на всi його запитання, навiть найкаверзнiшi.

- Якщо ти їдеш на велосипедi i бачиш, що на потрiбну тобi вулицю в'їзд велосипедистам заборонений, що ти зробиш?

- Зiйду з велосипеда i поведу його.

- По тротуару?

- Нi, по тротуару пiду сам, а велосипед вестиму по брукiвцi, поруч з тротуаром.

- Молодець! - похвалив Правильний Професор. Вiд напруги та надмiру енергiї з його волосся i пальцiв безперервно летiли блакитнi iскри-блискавки...

Та Варя щось згадала i запитала: