Чарiвна круговерть (на украинском языке)

Вiн приставив палець до чола, потiм схрестив руки на грудях, далi заклав їх за спину, вiдтак засунув у кишенi.

I тут обличчя його посвiтлiшало.

- Ага!.. Ось. - Вiн витягнув з кишенi гумову надувну кульку. Звичайну кульку, яку надувають пiд час свят i пускають у небо. Жовту.

- Ти запитуєш, скiльки разiв? Поки не надмеш цю кульку. Тримай.

Нарештi вони вирушили додому - допитлива Варвара i пустун Малько-Ванько. їх чинно вiз Драндулет-Кабрiолет. Професор та Рукастики-Смугастики ще довго махали їм услiд i бажали щасливого повернення.

Вони проїхали Похмурий тунель, проминули Триколiрний замок i виїхали на пряму дорогу, яка вела за околицю Чарiвної Круговертi.

Та на цьому пригоди наших героїв не закiнчилися.

Коли вони вже збиралися залишити чарiвну країну, їх зупинило П'яте Колесо:

- Стiйте! Попереду - страшна небезпека!

Дiд Драндулет уповiльнив хiд:

- Яка небезпека? Де вона?

- Попереду. Там, куди ви їдете.

- Ми їдемо до Замкненого Кола, - поважно мовив Дiд Драндулет. Звiдти ми виберемося на потрiбний нам шлях.

- Нiкуди ви звiдти не виберетесь. Там зiбралися всi автомашини...

Попереду наростав якийсь глухий шум.

- Це вони...

- Ой, а чи не можна повернути назад? - захвилювалась Варя.

- Не-е-е можна, - заперечив Дiд Драндулет. - Тут нi повертати, нi зупинятися не можна. Заборонено. Всi дороги ведуть до Замкненого Кола.

Його немов магнiтом тягнуло - котився дедалi швидше й швидше. Поворот i...

...вiдкрилось Замкнене Коло!

- Тримайтеся! - гукнув Дiд Драндулет.

П'яте Колесо прудко стрибнуло на зап'ятки - там виявилося затишне гнiздо-заглиблення.

За мить вони опинились у вирi машин.

УНИКАВ ДИМУ, А ВПАВ У ВОГОНЬ

Праворуч, лiворуч, спереду, ззаду - скiльки сягало око - мчали найрiзноманiтнiшi автомобiлi. Нi на мить не зупинявся цей величезний потiк.

Варя помiтила, що праворуч машини їдуть трохи повiльнiше, а далi - ще повiльнiше.

- Дiдусю! - гукнула вона. - Отам тихiше!

Старий перебрався у сусiднiй ряд, потiм - у сусiднiй сусiднього, поки не прибився до самого узбiччя, де рух був зовсiм неквапливий. Тут їхали старi, деренчливi й малопотужнi автомашини.

- Дивись, - штовхнув Малько-Ванько дiвчинку Варю, - це ж нашi знайомi... Ей! Е-ей!

Попереду на кривих колiщатах дрiботiв Жучок, а ззаду поскрипував Пiкап. Але вони нiчого не помiчали - як заведенi котили й котили вперед по колу.

Як зупинити потiк машин, розiрвати чарiвне Замкнене Коло?

I тут Варя згадала: "Якщо тобi буде важко, зупинись, подумай. Вдихни глибоко кiлька разiв..."

Вона дiстала з кишенi заповiтну кульку.

- Що це? - запитав Малько-Ванько.

Варя почала мовчки надувати кульку.

- Дай менi! Я краще вмiю.

Та дiвчинка тiльки похитала головою. Вона сама, сама повинна...

Ось кулька стала завбiльшки з кулак, потiм - з Варину голову, потiм - як П'яте Колесо! "Лопне", - подумав перелякано хлопчик i загукав:

- Стiй!

I багато голосiв пiдхопили його вигук:

- Стiй! Стiй! Стiй!

Пролунав скрегiт гальм. Варя припинила надувати кульку й мiцно затиснула гумове кiльце в руцi. Освiтлена променями фар, яскрава куля погойдувалася високо над машинами.

Вiдчайдушний зойк пролетiв по Замкненому Колу:

- Ратник! Найсуворiший Ратник-Порадник! Стiйте!!!

Автомашини, якi рухалися ззаду, почали рiзко гальмувати, за ними зупинялись iншi - й так, поки все Замкнене Коло не зупинилося. "

Дiд Драндулет теж припинив рух i полегшено вiдсапувався:

- Приїхали! Оце перегони! Цiкаво, а хто нас зупинив?

Варя подивилась на жовту кулю, яка повiльно похитувалася в її руках, i все збагнула:

- Зрозумiла! Вони вважають її дружинником!

- Кого?

- Оцю надувну кульку! Розумiєте, вона кругла й жовта. А найсуворiший Ратник-Порадник теж такий. Його сигнал - "Рух заборонений!"

- Так ось чому вони зупинились! - здогадався i Малько-Ванько.

З-за машини вигулькнуло П'яте Колесо й зашепотiло:

- Тут поруч дорога вiдгалужується. Прориваємось туди, швидше! I ми врятованi!

- Почекай, - вiдштовхнув його Малько-Ванько. - Ти тiльки про себе дбаєш, хочеш тiльки себе врятувати.

- А кого ж iще рятувати? - розгублено позадкувало П'яте Колесо.

- Всiх! - i хлопчик широким жестом показав на автомашини.

Вiн узяв з рук Варi кулю, високо пiдняв її i проголосив:

- Слухайте всi! Це говорю я, Ратник-Порадник!

- Вiн говорить, говорить, - забурмотiли навколо. - Тихше, тихше, слухайте!

- Наказую вам залишатися на мiсцi! Стiйте й не рухайтесь! Знавець-Моргунець послав сюди десять... сто...

- Тисячу, - швидко пiдказала Варя.

- Тисячу дружинникiв! - пiдхопив Малько-Ванько. - I вони допоможуть вам, наведуть порядок!

- А що ж нам робити? - розгублено запитало П'яте Колесо.

- Тепер, коли ми розiмкнули Замкнене Коло, будемо рухатися далi. Вибирайся, дiдусю! Веди, П'яте Колесо!

Вони вихопилися з машинного потоку.

Перед ними лежав стрiмкий спуск, що вiв до велетенської дивної споруди. Дiд Драндулет загальмував вiдразу всiма колесами:

- З вогню та в полум'я!

У ЛАБIРИНТI

Друзi перелякалися:

- Що? Що таке?

- Ми потрапили до лабiринту, - хмурячись, повiдомив Дiд Драндулет. - А все ота нетяма! - Вiн подивився на П'яте Колесо.

Те боязко вiдсахнулось:

- Хiба я що... крайнiй?