Чорний замок Ольшанський

— Помста все-таки є, — глухо сказав він. — Є. За кожну краплю крові, за кожну сльозу. Не тепер, то завтра. Не самому, то нащадкам. Їхній суд або суд совісті — помста є. Вона не спить. І записує в книгу людської долі, і падає на голови злочинців або їхніх дітей розором, бідою, війною І нікому не втекти. І я впевнений (і це дає мені силу жити) — ригнеться і тим, хто її вбив. Страшно ригнеться. І тільки це дає мені силу жити, думка, що я, скільки сил слабких вистачить, допоможу запобігти цього на майбутнє. І тільки це… силу жити. — Нервово затягнувся. — Ти почекай, коли задумаєш розповісти про все це. Ти трохи зачекай.

— Я почекаю. Може, й кілька років.

Стук почувся в стінку. З сусідньої квартири. Моєї. Дружина кликала нас пити чай.

— Ну, а ти що надумав? — спитав, заплющивши очі, Хилинський. — Які висновки для життя зробив? Все-таки, що не кажи, події з тобою відбувалися не буденні.

— Не знаю, — сказав я. — Знаю тільки одне. Постараюсь прожити життя, решту його, сповна. Як у ці дні. Віддати себе повністю братам. І тоді я піду на зустріч з богом, якщо він у мене є, своїми ногами і твердою ходою. Не повзучи. Не згинаючи навіть колін. І не молитиму в нього, як не молив ні в кого за життя. І я скажу відверто: «Я відробив сповна і з власної охоти свою каторгу на землі. Я зробив навіть більше того, що міг. І не для себе, а для них, для цього океану, для мого народу. І тепер я прийшов до тебе не клянчити винагороду. Дай те, що мені належить за мою працю, якщо ти є. А якщо нема — я не шукатиму винагороди за діла мої. Ніде».

— Амінь, — сказав Адам.

Мерехтіли за відчиненим вікном нескінченні вогні. О життя!

ПРО АВТОРА

_{Володимир Семенович Короткевич народився 1930 р. в м. Орші, Вітебської обл., у родині службовця. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету (1954), Вищі літературні (1960) та Вищі сценарні (1962) курси у м. Москві. Живе в Мінську.}

_{Писати і друкуватися почав у 50-х роках. Спочатку виступив із кількома поетичними збірками, потім видав збірку оповідань «Блакить і золото дня» (1961), романи «Не можна забути» (1962), «Колосся під серпом твоїм» (1968), повість «Чозенія» (1970), роман «Христос приземлився в Городні» (1972), збірки повістей та оповідань «Око тайфуна» (1974), «Із віків минулих» (1978), роман «Чорний замок Ольшанський» (1983). У 1980 р. вийшли його вибрані твори в 2-х томах. Автор кількох п'єс («Млин на синіх вітрах», «Дзвони Вітебська», «Кастусь Калиновський», «Колиска чотирьох чарівниць») та кількох сценаріїв фільмів («Дике полювання короля Стаха» та ін.).}

_{Нагороджений орденом Дружби народів.}