Декамерон

С. 201. Тедальдо Елізеї- родина Елізеї - одна з найдавніших флорентійських родин, що мешкала спершу в районі Сесто Сан П'єтро, а потім поруч зі Старим ринком, тобто там же, де жила родина Аліг'єрі, з якою Елізеї, мабуть, були родичами.

Альдобрандіно Лалерміні - Як і Елізеї, Палерміні також були старовинним флорентійським родом, належали до табору гібеллінів і жили в районі Сан Панкраціо. Однак, імена Тедальдо, Альдобрандіно і Ермелліна не зустрічаються серед імен членів цих родин, хоч і були досить розповсюдженими на той час у Флоренції.

Сан Лодеччо - містечко на шляху з Ріміні до Урбіно, в якому побував Боккаччо, подорожуючи Адріатичним узбережжям Емілії і Маркс

С. 207. Калугир - чернець.

C. 213. Фаціоло - скорочене від Боніфаціо. жолдак - найманий солдат. Оповідка восьма

С. 217. Гірський дідуган - легендарний старець Гасан-ібн-ас-Саббах, що очолював азіатську секту Ісмаїлітів. Він мав серед гір чудовий сад, до якого приводив молодих хлопців і дівчат, напуваючи їх перед тим снодійним, і запевняв їх, що вони потрапили до Раю. Примушував їх потім приймати наркотики і спонукав на негідні вчинки. Про Гірського старця в Європі дізналися з оповідей хрестоносців і Марко Поло. Оповідка дев'ята

С. 222. Жілетта з Нарбонни - Нарбонна - місто у Південній Франції. Жілетта - зменшувальне від Еджидії. Всі персонажі цієї новели вигадані.

Бертран Руссільйонський - Руссільйон - графство у Південній Франції, поруч зі східними Піренеями.

С. 224. «…вирішив допомогти флорентійцям у їхній війні проти Сієни». - серед війн XIII ст. між Сієною і Флоренцією варто згадати війну 1260 року, програну флорентійцями під Монта-перті. Інші відомі війни - 1228, 1235, 1254, 1268 років; але ворожнеча між цими тосканськими містами точилась майже постійно. рейментар - воєначальник, командир. Оповідка десята

С. 229. Рустіко - ім'я, яке часто давали монахам та схимникам.

Капса (або Гафса) - місто у Тунісі.

Фіваїдська пустиня - місце, облюбоване схимниками у Єгипті.

С. 235. «Діоней і Ф'яметта виспівували собі про лицаря Гвільєма та мадам де Вержі». - Лицар Гвільєм - славетний провансаль-ский трубадур XIII ст., що кохався з дружиною свого сеньйора, графа Руссільйонського, який убив його і примусив невірну дружину з'їсти серце її коханого. Мадам де Вержі - героїня французького рицарського роману; пізніше її ім'я було пов'язане з історією відомого французького трувера де Кусі, що нібито заповідав, гинучи в хрестовому поході, послати своє набальзамоване серце коханій, чоловік якої примусив її те серце з'їсти. Мотив «з'їденого серця» був дуже поширений у середньовічній куртуазній літературі.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

С. 238. Філіппо Бальдуччі - Бальдуччі - відома міщанська родина у Флоренції, члени якої працювали у банку Барді, де свого часу був зайнятий і Боккаччо. гора Азінайська - гора поруч з Флоренцією, більше відома під назвою Сенаріо. Тут у печерах раніше жили схимники.

С. 241. Гвідо Кавальканті (1259-1300) - італійський поет і філософ, друг Данте.

Чіно із Пістойї (1270-1336) - юрист і ліричний поет, був знайомий з Данте. Оповідка перша

С. 242. Танкред, князь салернський - вигаданий персонаж, навіяний спогадами про норманський період Салерно, так само, як і Гвіскардо. Але подібні імена зустрічались серед князів Салерно і володарів Капуї.

С. 248. «…без вагання з 'єднаю при твоїй помочі мою душу з тією, що ти їй, серце, так вірно служило!» - згідно з середньовічними уявленнями, душа людини містилася в крові, а отже і у серці. Оповідка друга

С. 251. Імола - містечко трохи південніше від Болоньї.

Берто делла Масса - брехливий і розпусний чоловік, чиє ім'я стало уособленням лицемірства.

«…махнув із горя в Венецію, теутечище всякого непотребу…» - уїдливість Боккаччо до Венеції та венеціанців пояснюється історичним суперництвом між Флоренцією і Венецією, підсиленим тим, що флорентійці підтримували добрі стосунки з заклятим ворогом Венеції - Генуєю.

«…постригся в ченці-мінорити, нарікшися отцем Альбертом». - ймовірніше усього він служив у найбільш відомому францисканському монастирі Венеції де'Фрарі.

Франціск Ассізький (1182-1226) - проповідник і поет, засновник чернечого ордену францисканців.

Монна Лізетта з роду Квірінів - рід Квіріно був одним з найдавніших у Венеції.

C. 256. міст Ріальто - на одному з найважливіших островів Венеції, ім'я якого він носить. Дім Лізетти містився саме навпроти нього, там де зараз знаходиться рибний ринок. Оповідка третя

С. 258. Нінетта, Мадлена, Бертелпа, Фолько і Угетто - ці імена покликані відтворити провансальський колорит оповідки. С. 260. Кандія - найбільше місто Кріту Оповідка четверта

С. 262. «Гвільєльмо Другий, король Сицилії, мав…двох дітей - сина Руджієрі та дочку Костанцію». - насправді Гвільєльмо II Добрий, король Сицилії з 1166 по 1189, син Гвільєльма І Злого, не мав дітей: Руджієрі і Костанца були його дядьком і тіткою.

Джербіно - ім'я ймовірно походить від назви островів - Isole Gerbe - за які змагалися два королівства. голдувати - бути в васальській залежності від когось.