Дитинство. Молодість. Літня пора

Риси характеру, які проступають у цьому епізоді: а) чесність (відмовляється тлумачити заповіт так, як вимагає від нього працедавець); б) наївність (утрачає нагоду заробити трохи вкрай потрібних грошей).

31 травня 1975 р.

Південна Африка формально не перебуває в стані війни, а насправді могла б перебувати. Опір зріс, і верховенство права мало-помалу скасували. Поліцію і людей, які керують поліцією (як мисливці керують зграями псів), тепер більш-менш уже ніщо не стримує. В подобі новин по радіо й телебаченню передають офіційну брехню. А втім, над усім тим похмурим, убивчим шоу нависає завіса байдужості. Старі бойові поклики — «Підтримаймо білу християнську цивілізацію! Вшануймо жертви наших предків!» — уже втратили всю силу. Шахісти переходять до ендшпілю, і про це знає кожен.

Хоча гра поволі наближається до кінця, людські життя й далі знищують — знищують і марнують. Якщо доля деяких поколінь — бути знищеними війною, доля нинішнього покоління, здається, полягає в тому, щоб бути затоптаним політикою.

Якби Ісус зволив гратися в політику, він міг би стати провідним діячем у Римській Юдеї, впливовим чоловіком. Його ліквідували саме тому, що він був байдужий до політики й виразно заявляв про свою байдужість. Як жити своїм життям (а водночас і спіткати смерть) поза політикою — ось приклад, який Ісус лишив своїм послідовникам.

Дивно усвідомити, що ти вважаєш Ісуса за проводиря. Але де він має шукати ще кращого?

Засторога: уникай заводити свою цікавість до Ісуса надто далеко і перетворювати це в розповідь про вихід на правильний шлях.

2 червня 1975 р.

Дім на протилежному боці вулиці має нових господарів — подружжя десь його віку з малими дітьми і «BMW». Він не звертає уваги на них, аж поки одного дня постукали в двері:

— Привіт, я Девід Траскот, ваш новий сусіда. В мене немає ключа від дому. Можна скористатися вашим телефоном? — А потім, немов нагадавши, додав: — А ми часом не знайомі?

Почав упізнавати. Вони справді знають один одного. 1952 року він і Девід Траскот училися разом у шостому класі коледжу Св. Йосифа. Вони б і далі могли навчатися разом аж до кінця середньої школи, якби Девід не відстав у навчанні в шостому класі, і його не довелося лишити на другий рік. Неважко добачити, чому він не впорався з навчанням. У шостому класі почали вивчати алгебру, а в алгебрі Девід не міг зрозуміти найголовнішого: х, z та у існують на те, щоб звільнити учня від нудьги арифметики. В латині Девід теж не зовсім розумів суті речей, наприклад, кон’юнктиву. Навіть у тому ранньому віці він, здається, розумів, що Девід матиме набагато кращі успіхи після школи, якнайдалі від латини й алгебри, в реальному світі, лічачи банкноти в банку або продаючи черевики.

Але Девід Траскот, дарма що його регулярно шмагали за нерозуміння шкільної науки, — науку різками він сприймав по-філософському, хоча його окуляри не раз заливали сльози, — вчився й далі, підтримуваний, безперечно, ззаду руками батьків. Сяк-так він подолав шостий клас, потім сьомий і так аж до десятого, а тепер він ось, через двадцять років, охайний, осяйний, заможний і, як виявляється, такий заклопотаний справами бізнесу, що, поїхавши вранці на роботу, забув свого ключа, а тепер, оскільки дружина повела дітей на якусь вечірку, не може потрапити додому.

— А який твій бізнес? — запитав він Девіда, відчувши щось більше за цікавість.

— Маркетинг. Я працюю у «Woolworths Group». А ти?

— Ох, я зараз у підвішеному стані. Я викладав в університеті в США, а тепер шукаю тут посади.

— Гаразд, нам треба зустрічатися. Заскоч як-небудь, вип’ємо чогось, поговоримо. Ти маєш дітей?

— Я сам ще дитина. Я маю на увазі, що живу з батьком. Батько заслаб із роками і потребує догляду. Але заходь, телефон ось тут.

Отже, Девід Траскот, що не розумів х та у, тепер успішний торгівець, а він, що без клопоту розумів х та у і багато інших речей, — безробітний інтелектуал. Що це сповіщає про функціонування світу? Видається найочевиднішим припустити, що шлях, який веде через латину і алгебру, — це не шлях до матеріального успіху. Але тут виникає ще й багато інших висновків: розуміння науки — марнування часу; якщо ви хочете досягти успіху у світі й мати щасливу родину, чудовий дім та «BMW», слід не намагатися зрозуміти науку, а просто додавати цифри, або натискати кнопки, або робити що завгодно інше, за що так щедро винагороджують торгівців.