Доктор Фаустус

263. ...загадкове послання з Патмоса часів Нерона.— Йдеться про Апокаліпсис, який був написаний Йоанном Богословом на о. Патмосі в 68-69 рр.

264. Апокрифи — твори давньоєврейської і ранньохристиянської літератури, не включені в біблійний канон. В широкому значенні — літературні підробки.

265. Єремія — давньоєврейський пророк VII-початку VI ст. до н. е., йому належить книга Старого заповіту «Плач Єремії».

266. ...від тієї стіни, обліпленої тілами...— Йдеться про фреску Мікеланджело «Страшний суд» в Сікстинській капелі. Образ грішника, що затулив одне око рукою, а другим нажахано дивиться на пекельний вогонь, виникає ще раз в останніх рядках роману.

267. Чого ж нарікає людина жива? — Біблія, Плач Єремії, розділ 3, вірші 39, 40, 42, 43, 45.

268. Канцона (пісня — іт.) — багатоголоса пісня, а з кінця XVI ст також інструментальна п'єса, близька до фуги.

269. Річеркаре (шукати — іт.) — контрапунктна інструментальна п'єса, що передувала фузі.

270. Прокинься, арфо, і ти, цитро...— Псалом 108, вірш 3.

271. Династія Сун — династія, що правила в Китаї з 960 по 1276 р., впала внаслідок монгольського завоювання країни.

272. Токвіль Алексіс де (1805-1859) — французький історик, автор книги «Давній порядок і Революція» (про феодально-абсолютистське суспільство XVIII ст. і Французьку революцію 1789-1794 рр.).

273. Сорель Жорж (1857-1922) — французький філософ і історик, в названій у тексті книзі виступив з вченням про міф як організацію світосприймання суспільних груп і з апологією насилля як рушійної сили історії.

274. Перотінус Магнус — переклад на латинь імені Перотена ле Грана (бл. 1160-1220), тобто Перотена Великого, французького композитора, який був одним із зачинателів мистецтва контрапункту.

275. «Головний церковний радник».— Цим підписом Вагнер жартівливо обіграв релігійну наснаженість своєї останньої опери «Парсіфаль».

276. «Варавву!» із «Страстей за Матвієм».— Так хор євреїв в ораторії Баха «Страсті за Матвієм» відповідає на запитання Понтія Пілата: котрого з двох їм відпустити — Христа чи розбійника Варавву.

277. Клемперер Oтто (1885-1973) — німецький диригент і композитор, з 1933 р. жив у США, з 1954 р.— у Швейцарії.

278. Розділ XXXV.— В «Історії «Доктора Фаустуса» автор каже, що в цьому розділі «про долю нещасної Клариси» він «черпав матеріал прямо із життя нашої сім'ї». Це історія сестри письменника Карли.

279. Ох, не було їй чого усміхатися, бо вона вже зовсім пустилася берега.— Історія Інес теж взята із життя родини Маннів, це історія Юлії, другої сестри письменника (крім убивства коханця).

280. Вальтер (справжнє прізвище Шлезінгер) Бруно (1876-1962) — відомий німецький диригент, з 1933 р. жив у США. Перебував у дружніх стосунках з Т. Манном.

281. Платнер Ганс — директор Мюнхенського лялькового театру.

282. Я маю намір ввести в свою розповідь дійову особу...— Як зазначає Т. Манн в «Історії «Доктора Фаустуса», прообразом пані де Тольна йому послужила «приятелька-невидимка Чайковського пані фон Мекк».

283. Егерія — в римській міфології німфа-віщунка, яка допомагала жінкам під час пологів. Пізніше значення — жінка, яка опікає і надихає митця.

284. Каллімах (бл. 310-235 до н. е.) — давньогрецький поет елліністичної доби.

285. Хрисейський Філоктет — за грецькою міфологією, учасник походу на Трою, залишений з невигойною раною (від укусу змії) на острові Хрисі. Герой однойменної трагедії Софокла.

286. Сичання крилатого змія.— Таке порівняння лету стріли дав Есхіл у трагедії «Евменіди» (вірш 181), заключній частині трилогії «Орестея».

287. Стріли Феба — промені сонця. Феб — друге ім'я бога Аполлона.

288. Джеймс Джойс, [Пабло] Пікассо, Езра Паунд.— Тут названі видатні митці авангарду в літературі й мистецтві 10-20-х рр.

289. Саті Ерік (1866-1925) — французький композитор, один із перших представників атональної музики.

290. Дягілєв Сергій Павлович (1872-1929) — антрепренер і художній діяч, організатор виставок російського мистецтва і «російських сезонів» на Заході. Живучи там, створив трупу «Російський балет» (1911-1929).

291. Кокто Жан (1891-1963) — французький письменник і кінорежисер, був близький до сюрреалізму.

292. М'ясін — танцівник і балетмейстер у трупі Дягілєва.