Домашнє вогнище

На околиці автобус уже добре гнав. Пролетіли повз металеву табличку з написом: «Джефферсон. Межа міста»; бруківка скінчилася, дорога, покрита жорствою, знов почала пнутися вгору. Стівенс простяг руку і вимкнув запалювання, так що далі машина їхала вже за інерцією, сповільнюючи й зовсім біг, коли редактор поволі загальмував; автобус і перша машина швидко даленіли, немов утікаючи, легка й суха літня курява хмарою здималася в них з-під коліс, і от уже їх не стало видно. Редактор незграбно, раз у раз перемикаючи швидкість то вперед, то назад, розвернув машину передом до міста. Потім хвильку посидів непорушно, нога весь час на зчепленні.

— А знаєте, що вона в мене спитала сьогодні вранці, там на вокзалі? — озвався він.

— Та, мабуть, ні, — відповів Стівенс.

— Вона спитала: «Чи напишете ви про це в газеті?»

— Що?!

— Оце ж і я так відповів. А вона знову: «То напишете про це в газеті? Я хочу, щоб усе це було в газеті. Все чисто». Хотів я її спитати: «А якби я випадково знав, як він помер насправді, то й про це написати?» Але ж хай йому всячина, якби я її спитав, і якби вона знала навіть те, що ми знаємо, все одно вона сказала б «так», їй-бо. Але я не спитав її. Сказав тільки: «Ви ж не вмієте читати, тітко». А вона: «Міс Бел покаже мені, де дивитись, і я подивлюся. Напишіть про це в газеті. Про все чисто».

— Он як, — сказав Стівенс. І подумав: «Справді. Тепер їй уже однаково. Коли вже мусило так статись, і вона не могла зупинити, і коли вже все минуло, сталося й скінчилось, її не обходить, як він помер. Вона просто хоче його додому, але щоб він повернувся додому як належить. Щоб ця труна, й квіти, й автобус, і щоб вона сама проїхала за автобусом у машині через усе місто».

— Ну що ж, — сказав він. — Рушаймо назад. Я вже два дні не бачив свого столу.

Інформація видавця

Зміст

Ростислав Доценко. Фолкнер про минуле, яке стоїть на заваді майбутньому • 3

Було колись. Переклав Валентин Корнієнко • 15

Домашнє вогнище. Переклав Валентин Корнієнко • 35

Чорний блазень. Переклав Валентин Корнієнко • 109

Давні люди. Переклав Ростислав Доценко • 127

Ведмідь. Переклав Ростислав Доценко • 145

Дельта восени. Переклав Ростислав Доценко • 253

Зійди, Мойсею. Переклав Ростислав Доценко • 275

Фолкнер В.

Ф74 Домашнє вогнище: Роман у новелах. (Перекл. з англійської Р. І. Доценка, В. О. Корнієнка). — К.: Молодь, 1983. — 288 с.

Відтворення широкої панорами суспільного життя США, тісний зв’язок людини з природою — ці теми становлять основу твору одного з видатних американських письменників.

Ф 4703000000—122 / М228(04)—83 74.83

И(Амер)

Уильям Фолкнер

ДОМАШНИЙ ОЧАГ

Роман в новеллах

Перевели

Ростислав Иванович Доценко,

Валентин Алексеевич Корниенко

Киев. Издательство ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1983

(На украинском языке)

Художнє оформлення Ю. А. Чеканюка

Редактор А. М. Спрогіс

Технічний редактор Т. І. Семченко

Художній редактор Б. О. Плюта

Коректори І. К. Парфілова, Т. Д. Шастал

Інформ. бланк № 1448

Здано до набору 21.07.83. Підписано до друку 05.10.83. Формат 84X108 1/32. Папір друк. № 2. Гарнітура літерат. Друк високий. Умовн. друк. арк. 15,12. Умовн. фарбовідб. 15,54. Обл.-вид. арк. 17,04. Тираж 115 000 пр. Зам. 3—376. Ціна 1 крб. 70 к.

Поліграфкомбінат ордена «Знак Пошани» видавництва ЦК ЛКСМУ «Молодь».

Адреса видавництва та поліграфкомбінату:

252119, Київ-119, Пархоменка, 38–44.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

с. 146: Отож хлопцеві здалося цілком [природнм] => природним, що того грудневого ранку все мало початися з віскі.

с. 152: [Спражнього] => Справжнього собаки у нас ще нема.

с. 190: на помості лежало щось довгасте, загорнене в [уркивало] => укривало.

с. 193: <…> протягом двох десятиріч перед Громадянською війною [занотонували] => занотовували відпускні <…>

с. 199: <…> почерк у близнюків був такий, як у цілком нормального [досятирічного] => десятирічного хлопчака <…>

с. 218: <…> їх тільки зиск тримав на цьому [контитенті] => континенті.

с. 219: <…> три окремішніх народи пробували [порозумітся] => порозумітися не тільки один з одним <…>

с. 220: <…> саме їм у спадок діставались перемоги, що їх вони не [допомогали] => допомагали здобувати <…>

с. 274: <…> мовчки й непорушно опікала його [іскритим] => іскристим поглядом.