GAME-OVER

_{Шана побігла, а потім Рикпет знепритомнів. Отямився він від болю. Шана стояла поруч з ним навколішки, намагаючись зняти обладунки з пораненого плеча.}

_{- Терпи, Рику, ще трохи…}

_{- Ти йому зробила геймовер?}

_{- Ні, але на одне життя вкоротила. З першого пострілу! Спасибі тобі, Рику! Якби не ти…}

_{- Годі тобі! Треба робити геймовер. Ідемо!}

_{Після перев’язки плече боліло менше. Рикпет, пам’ятаючи, куди йшов минулого разу, повів Шанату на нижній поверх. Ось і знайомий зал. Рикпет зупинився перед дверима, за якими в минулій грі ховався дракон.}

_{- Ось тут, — прошепотів він, — якщо він не мандрівний, то значить і зараз тут.}

_{- Що ти пропонуєш?}

_{- Якщо гравець той самий, то він цю кімнату вже знає. А ось наступну, яка на поверх нижче, — ні. Туди його треба заманювати…}

_{- Це там, де динозаври?}

_{- Ага. Але ці двері однаково треба відкрити, інакше дракон тут і залишиться. Ти відійди, га?}

_{- Куди ти, поранений?! Ти ж і сіпнутися не встигнеш, як він тебе підсмажить!}

_{Шаната силоміць запхала Рикпета в порожню кімнату й підішла до дверей, котрі треба було відчинити, аби спрацювала пастка з кошлатим драконом. Вона присіла навколішки, прикладом автомата натисла на ручку, різко пхнула двері та одночасно з цим упала вздовж стінки на підлогу, закривши голову руками.}

_{Шах-х-х — шугнуло полум’я, і двері неквапом зачинилися.}

_{- Все, зараз донизу!}

_{Рикпет і Шаната безшумно бігли сходами.}

_{- Зупинимо стрічку!}

_{- Тобто? Ага… — до Рикпета дійшло, що Шаната хоче підвісити програму. — Але як?}

_{Шаната подивилася по боках, знайшла й підтягла ближче до дверей якусь картонну коробку. Обережно подивилася в щілинку, де знаходиться кімната з драконом, ще раз поправила коробку й зняла кришечку з оптичного прицілу.}

_{Рикпет з цікавістю стежив за цими приготуваннями.}

_{- Я чогось не того…}

_{- Рику, треба різко відкрити двері. Відкрити повністю, щоб я змогла поцілити в замок кімнати, де сидить дракон. Другим пострілом я пораню дракона.}

_{- А якщо він заекранник? Ти ж розумієш…}

_{- Не бійся, я спробую тільки подряпати його. Але після другого пострілу двері негайно зачиняй. Якщо полум’я велике, то може й самим перепасти.}

_{Уклавши на коробку автомат, Шаната ретельно прицілилася.}

_{- Давай!}