GAME-OVER

_{На цьому чарівниця Гірея закінчила свої міркування. Вона підключила до монітора камери спостереження й набрала на клавіатурі код «ТІ 107». На екрані з’явилася знайома кімната. З першого погляду було зрозуміло, що там набирає оберти велика сварка.}

РОЗДІЛ 9 Стережіться тихого голосу!

_{- Ти чого, Орігу? Яка муха тебе вкусила?}

_{- Що значить муха? У тебе на плечах що? Погони із собачками? А в мене? Голенькі! А ти, між іншим, пізніше до гри потрапив. А за які заслуги тебе Гірея собачками відзначила? Подумаєш, біт великий! Якщо порахувати, то я разів у півтора більше, ніж ти, геймоверів зробив!}

_{Оріг ображено повернувся спиною до Рикпета. Ліжко відгукнулося противним скрипом.}

_{- Правда, Оріг, а чого ти, е-е-е, власне, ну… розвиступався? Ну, подумаєш, ці… собачки на погонах! Рикпет… перший на четвертому рівні побував, поранений був — це що, ну… не враховується? — заперечив Васла.}

_{- То й Кадим двічі поранений, а як був бітом, так ним і залишився! А ти, Рикпете, вискочка! Пропхався до Гіреї в мазунчики, ось і одержав собачок на погони! І поранений ти був уже після того, як тобі собачки на погони кинули! Так що не треба… І треба ще розібратися, за що тобі собачок дали. Га? Може, ти за нами шпигуєш?}

_{- Що?! — Рикпет підхопився. — Ти що, мене в зрадництві звинувачуєш?}

_{- Ну, ти це… Оріг, ти думай, що того… ляпати! За це можна й по… по пиці… це… заробити! — Васла піднявся з ліжка й став поруч із Рикпетом.}

_{Підхопився з ліжка й Оріг. Так вони й стояли, мовби троє молодих когутів, готові пустити в діло міцно стиснуті кулаки, коли до кімнати зайшла Шаната. Вона повернулася після чергової гри. Поставила автомат на підставку і підійшла до вмивальника. Після того, як вона все згадала, Шана ходила сумна й небалакуча, про що вона думала — нікому не розповідала, навіть Рикпетові, з котрим справді міцно здружилася. Ось і тепер, не кажучи нікому ані слова, мовчки попрямувала до себе за загородку.}

_{- Шано, а ти це… ну, що про це думаєш? — запитав Васла.}

_{- А хіба тебе цікавить думка дурепи? — спокійно відповіла вона питанням на питання.}

_{- Не зрозумів… — розгубився Васла, — як це… дурепи?}

_{- Ну, ти ж сам сказав Кадиму, що я дурепа. Настільки кругла, що схожа на колобок.}

_{- Та нічого я, не того… Ти чого, Шано?!}

_{- Ой, не викручуйся! — Шана зникла за своєю перегородкою.}

_{- О! Мене викликають, — Рикпет взяв автомат з підставки й пішов до дверей.}

_{- Давай-давай, іди, вислужуйся! — навздогін йому глумливо кинув Оріг.}

_{У дверях Рикпет зіштовхнувся з Кадимом.}

_{- Може, і ти чимось незадоволений?}