GAME-OVER

_{- Десь у підсобці. Зараз подивлюся.}

_{За кілька хвилин він приніс той самий грибок, який друзі колись принесли з покинутого палацу. Чипсет розмотав шнури і приєднав грибок до комп’ютера й електричної мережі. ВП натис кілька клавіш.}

_{- Ну ось, усе готово. Хто перший?}

_{Рик сміливо виступив уперед і поклав руку на грибок. ВП запустив програму. Рика огорнув легкий синюватий серпанок. Коли серпанок розсіявся, на місці Рика стояв… Рик.}

_{- І це все? — не стримала розчарування Шана.}

_{Рик посміхнувся. Несподівано він підняв руку й злетів до стелі, заклав крутий віраж, промчав над головами друзів, які пригнулися від несподіванки, потім зник, ставши невидимим, знову з’явився, завис перед Шаною, простягнувши їй руку:}

_{- Ідемо, покатаю!}

_{- Ні, я краще сама, не люблю молодецтва.}

_{За кілька секунд у кімнаті з’явився ще один цифбой, який захоплено виписав під стелею кілька мудрих піруетів.}

_{- І хто ж це серед вас такий зух? — з усмішкою запитав ВП. — Тепер зброя. — Він узяв із грибка два невеликі пістолети й простягнув їх цифбоям. — Це зброя призначена для боротьби з глюком. Вона незвичайна, це магнітні випромінювачі спрямованої дії. Діє на відстані до ста метрів. Потрапивши в зону дії променя, глюк просто зникне. Без усяких слідів. Він розмагнітиться. Будьте дуже обережні, не нашкодьте нікому цією зброєю, бо в Заекранні все, як ви розумієте, зроблено з цифри.}

_{- Гей! — раптом крикнув Рик, показуючи пальцем на екран. — Пошта прийшла!}

_{ВП несподівано жваво стрибнув до комп’ютера.}

_{«Кадим і Васла переслідують глюка. Чекайте повідомлень. Оріг».}

_{- Ай-яй-яй! А ми ще не все встигли!}

_{Він кинувся до комп’ютера й поклав руки на клавіатуру. За кілька хвилин із синього туману були вийняті два невеликі зручні крісла. Крісла були відразу приєднані рознімачами до комп’ютера.}