Гаррі Поттер і келих вогню

Сніданок за ґрифіндорським столом у день третього завдання був надзвичайно гамірним. Поштова сова принесла Гаррі листівку від Сіріуса з побажанням успіху. І від цього звичайного клаптика пергаменту з відбитком брудної собачої лапи на звороті Гаррі стало тепліше на душі. Герміоні стара сова-сипуха принесла ранковий випуск "Щоденного віщуна". Та розгорнула газету, глянула на першу сторінку й раптом порснула на неї гарбузовим соком, який саме пила.

— Що таке? — разом вигукнули Гаррі й Рон.

— Нічого, — Герміона спробувала заховати газету, але Рон її висмикнув.

Він прочитав заголовок і сказав:

— Тільки не це. Не сьогодні. От стара корова!

— Знову Ріта Скітер? — спитав Гаррі.

— Та ні, — заперечив Рон і так само, як Герміона, спробував заховати газету.

— Там написано про мене, так? — запитав Гаррі.

— Ні, — непереконливо відказав Рон.

Але Гаррі ще й не починав вимагати газету, як почувся голосний крик Драко Мелфоя:

— Поттер! Як там твоя довбешка? Як самопочуття? Ти точно не накинешся на нас, тіпа, як скажений?

Мелфой теж тримав у руках ранкове число "Щоденного віщуна". Слизеринці гиготіли й крутилися за столом, щоб побачити реакцію Гаррі.

— Я хочу подивитися, — сказав Гаррі до Рона. — Дай сюди.

Рон неохоче простяг Гаррі газету. Він розгорнув її й побачив свою фотографію під заголовком: