Година Бика

— О ні! — вигукнула Родіс з непідробним ентузіазмом і цілком щиро, від чого володар був задоволений ще більше.

Чойо Чагас поцікавивсь у Родіс, як просувається картина. Вона здивувалася лише на мить. Інакше й не могло бути. Про її роботу «доносили», певно, не раз.

— Мені здавалось, що вона закінчена. Насправді ж доведеться переробити. Концепція помилкова! Щоб знайти шлях з інферно, потрібна передусім Міра, а не Віра.

— Шкода, — байдуже промовив Чагас, — я розраховував побачити її… цими днями.

Ер Во-Біа зненацька зашарілася, блиснувши очима.

Безцеремонно увійшов начальник «лілових» Янгар. Наблизившись до володаря, він став говорити йому щось упівголоса. Фай Родіс підвелася й відійшла до шафки, милуючись майстерністю старовинного малюнка. Чойо Чагас незадоволено відсторонив Янгара і запитав, чому пішла Родіс. Володар планети не любив, коли в його присутності люди вставали без дозволу.

— Я не хотіла вам заважати. На планеті Ян-Ях усе нагальне і все секретне.

— Даремно. Нічого важливого, — невдоволено мовив Чойо Чагас, у той час як Янгар втупився в земну гостю, аби збентежити її своїм холодним доглядом судді й ката.

Чойо Чагас різким жестом відіслав Янгара, сам же схилився на поручні ближче до Родіс.

Ер Во-Біа й далі скоса спостерігала за Родіс, врешті не витримала й напрямки запитала її, де і як на Землі навчають мистецтва зваби.

— Якщо ви маєте на увазі вміння поводитись і подобатись чоловікам у чарівній грі взаємного потягу — то з дитинства. Кожна жінка Землі вміє підкреслювати в собі те, що оригінальне, цікаве, красиве. Мені здається, що «зваба», яку маєте на увазі ви, — дещо інше.

— Це вміння закохати в себе чоловіка, — відказала тормансіанка.

— Тоді я не бачу різниці. Можливо, не лише вміння, а й вроджена здатність. Мені здалося, ніби ви промовили це слово з відтінком осудження, як про щось погане.

— Зваба якоюсь мірою завжди — обман, фальш. Я бачу вас уперше, але мені казали, що ви не така.

— Усі присутні, крім вас, бачили мене в інших подобах… різних.

— І яка ж справжня?

— Та, до якої я вдаюся найчастіше. Тут, на планеті Ян-Ях, я начальниця земної експедиції, історик, але й ця роль не постійна і з часом зміниться. На Землі я буду іншою, зовсім іншою! — мрійливо закінчила Родіс.

Ер Во-Біа піднесла до губ келих, відпила з нього і щось тихенько проказала Зет Угу. Подруга Чойо Чагаса зовні була ефектніша, ніж Родіс. Письменники й придворні поети Ян-Ях писали, що її привабливість діє як електричний струм. Її жіноче єство було просто-таки кричущим. Літератори Ян-Ях відзначали: вона викличає таке жагуче бажання, що навіть звір ка ланцюгу, побачивши її, здатен обірвати свою прив’язь. Ер Во-Біа випромінювала таємничість. Вона ніби стояла на тій межі, поза якою лежала заборонена зона. Тисячоліття ця жіноча таємниця обіцяла набагато більше, ніж віддавала, і все-таки залишалася привабливою навіть для бувалих у бувальцях людей.

Ер Во-Біа посміхнулась, і раптом на юній гладенькій шкірі з’явилися тонкі зморшки — свідчення того, що цій незвичайній жінці довелося немало пережити на своєму жіночому шляху.

Фай Родіс, незважаючи на маску магарані, лишилася тією ж прямою, відвертою і безстрашною жінкою, яка вразила володаря з першої зустрічі. Її внутрішньому світу, мабуть, була властива рівновага і вміння швидко відновлювати у собі спокій. Якості, можливі лише при надмірі психологічної міцності й волі. Саме тому, бувши контрастними викривленій психіці Ян-Ях, ці її чудові людські якості — цілковита відсутність неприязні, підозріливості чи самовдоволеності — усе ж таки не приваблювали до неї тормансіан. Незмінною лишалася прірва між нею та всіма іншими, навіть самим Чагасом. «Навіть з ним, великим і всемогутнім!» — з обуренням визнавав володар. Він пригадав уривок з розмови між інженером Таелем і Фай Родіс — про це йому доповіли свого часу. Родіс пояснювала Таелю, що на планеті Як-Ях геть відсутня одна з дуже важливих психологічних підвалин творчого життя — усвідомлення безконечності простору з його недосяжними межами і численними, ще не відкритими людиною світами. Бездонні глибини космосу існують навіть поза знанням Великого Кільця і в найнесподіваніших комбінаціях законів матеріального світу. Інженер відповів, що сама Родіс є для нього втіленням цієї безмежності, а її душа так само відмінна від їхньої психіки, як безконечність відрізняється від замкненого й нудного світу Ян-Ях, головний стрижень якого у суворій ієрархії.

«Розумний комплімент інженера, — думав володар, — але є інше, про що, бідолаха, звичайно, і гадки не має. Вона жінка одного кореня з усіма й тому неминуче мусить коритися волі й силі чоловіка. А втім, я не думаю, що ця холодна, весела й самовпев-нена дочка Землі буде такою ж доброю коханкою, як моя Ер Во-Біа. Та все ж треба спробувати!»

І, як усі володарі всіх часів і світів, голова Ради Чотирьох розпочав, не гаючись, здійснювати свій намір.

Він підвівся, і одразу ж підхопилися Зет Уг та Ген Ші. Ер Во-Біа лишилася сидіти, поклавши ногу на ногу й похитуючи черевичком із зірочкою-ліхтариком.