— Ми ще ніколи нікого не обманювали. При гострій потребі, витративши величезну енергію, можна пронизати простір прямим променем.
Супутники Фай Родіс з подивом переглянулися. Чеді Даан відкрила була рот, та Гріф Ріфт стиснув їй плече, очима наказуючи мовчати.
Олла Дез незворушно підійшла до Родіс, і погляди чотирьох правителів зосередилися на новій представниці Землі. Олла подала Родіс звичайний мікрофон для переговорів всередині корабля і спроектувала рамку ТВФ на екран у глибині зали, де звичайно екіпаж зорельота переглядав взяті із Землі стереофільми та ейдопластичні зображення. Ніхто не мав сумніву, що обидві жінки діють за раніше узгодженим планом.
Фай Родіс заходилася викликати в мікрофон Раду Зореплавання. Короткі й мелодійні слова земної мови звучали для Тормансіан наче заклинання. Четверо володарів лишилися стояти поза світлом лампи, і Фай Родіс не могла встежити за виразом їхніх темних облич.
На екрані, цілком реальні у тривимірній пластиці й природних барвах, з’явилися люди Землі. У просторій залі йшло засідання однієї з Рад, очевидно, уривок із хроніки.
Чеді Даан різко вивільнила плече від пальців Гріфа Ріфта.
— Негідний обман! — голосно промовила вона.
Фай Родіс так само спокійно вела далі, схилившись уперед і не зводячи очей з володарів Торманса.
— Перекладаю свої запитання Землі мовою Ян-Ях! — І вона стала говорити навперемінно то земною, то тормансіанською мовою. — Шановні члени Ради, я змушена просити дозволу вжити надзвичайних заходів. Правителі Торманса, не з’ясувавши думки і всупереч бажанню багатьох людей планети, відмовилися прийняти наш зореліт з мотивів помилкових і нікчемних…
— Брехня! Хіба ви не бачили по всепланетних передачах, як обурюється народ і вимагає, щоб вас не тільки не пускали до нас, а й просто знищили? — владно перебив Чойо Чагас.
— Ми ввімкнулись у вашу особливу мережу й бачили інше, — незворушно відрізала Родіс і вела далі: — Тому я прошу дозволити нам стерти з лиця планети головне місто — центр самовладної олігархії — або провести всепланетну наркотизацію з персональним відбором.
Чойо Чагас сів на край столу, а решта троє кинулися вперед, розмахуючи руками.
Олла Дез непомітно пересунула кадри ейдопластики. На екрані ТВФ голова Ради енергійно заговорив, показуючи на карту вгорі. Члени Ради ствердно закивали. Обговорювалося будівництво тренувальної школи для майбутніх дослідників Тамаса. Збоку ж можна було подумати, що Фай Родіс одержала необхідний дозвіл.
— Нечувано! Я більше не можу! — Чеді Даан вибігла із зали, кинулась у свою каюту й зачинилася там, невимовно страждаючи.
Слідом за нею рушили Ген Атал, Тівіса і Мента Кор, але їх зупинив владний тон Фай Родіс.
— Я одержала дозвіл на надзвичайні дії. Прошу ще раз подумати. Чекатиму дві години за часом Ян-Ях, — Фай Родіс повернулася, щоб вийти з головного фокуса.
— Стривайте! — заволав Чойо Чагас. — На які дії ви отримали добро?
— На будь-які.
— І що вирішили?
— Поки що нічого. Чекаю вашої відповіді.
Родіс погасила зворотний зв’язок ТВФ, лишивши володарів Торманса перед екраном їхньої секретної мережі. Вони не здогадалися відразу вимкнутись, і земляни могли кілька хвилин спостерігати їхню суперечку і метушливі, перелякані жести.
— Становище небезпечне! — говорив горбоносий тормансіа-нин з круглими й опуклими очима, як згодом дізналися земляни, перший помічник Чойо Чагаса Ген Ші. — Могутність прибульців не викликає сумніву.
— Хоч би як вони брехали, зореліт володіє величезною силою і, безперечно, могутньою зброєю. Без нього ніхто не рушав би в далеку путь до невідомих планет, — бубонів Зетрино Умрог, — але зореліт, який сів на планету…
— Це зовсім інше! — сказав Чойо Чагас і щось вигукнув убік. Екран вимкнувся.
Родіс стомлено опустилася в крісло і кілька разів провела долонями по обличчі й волоссі знизу вгору, ніби вмиваючись. Гріф Ріфт мовчки подав келих КМТ, і вона взяла його, вдячно усміхнувшись.
— Вистава вийшла блискуча! — вдоволено сказала Олла Дез і прорвала греблю обуреного мовчання.
— Ганебно! Соромно! Люди Землі не повинні розігрувати брехливі сцени і вдаватися до обману! Ніколи не чекали, що глава нашої експедиції здатна на негідний вчинок! — навперебій заговорили Тівіса Хенако, Мента Кор, Ген Атал і Тор Лік. Навіть твердокам’яний Дів Сімбел осудливо дивився на Фай Родіс, у той час як Нея Холлі, Вір Норін, Соль Саїн і Евіза Танет не приховували свого захоплення нею.
Фай Родіс відставила келих, підвелась і підійшла до товаришів. Погляд її зелених, великих, навіть як для жінки ЕРЗ, очей був сумовитий і твердий.