Груші в тісті

Панна, яка п’є горілку, не вселяє жодної довіри. Від такої панни краще триматися подалі, я це твердо знаю. Звичайно, я не маю на увазі алкоголічок, а інтелігентних панночок з усіма балконами і лоджіями, якими вони оздоблені. Процес споювання горілчаної панни неодмінно затягнеться, бо горілку п’ють лише під добру закуску, а вино можна попивати, сидячи на канапі, а не за столом, а ще краще напівлежачи, після не надто ситної вечері з говерлами салату. Телятина, нарізана соломкою і тушкована у червоному вині на тарелі з відвареними каляфйорами (так ми в Галичині називаємо цвітну капусту) і салатом – це якраз те, що треба. Каляфйор і салат – це ж по суті вода, вони створять тільки ілюзію ситості, але не перепону для алкоголю.

Одного разу я помилився – приготував начинену рижом (так ми в Галичині називаємо рис) і потрухами курку. Панна, ясна річ, плямкала від задоволення, але, змолотивши півкурки, вона мене того вечора мало не зробила імпотентом. Адже я мусив вицмулити море вина, заки влив у неї озеро Свитязь.

6

Автори‚ які розглядають стосунки вина і сексу, сходяться на тому‚ що найсексуальніші відчуття у чоловіків з’являються саме з похмілля. Похмілля може бути могутнім збудником статевого потягу‚ вважають вони. «Гарний міньєт з бодуна – вірний шлях у нірвану»‚ – твердить іспанський письменник Хуан Бас у своєму «Трактаті про похмілля». Я можу тільки підтвердити його слова‚ особливо, коли нірвана відкривається спросоння, коли ти ще перебуваєш по той бік річки, а потім починаєш несміливо входити у воду, літеплу і лагідну, занурюєшся з головою і ступаєш піщаним дном, аж поки голова не вигулькне на поверхню і ти збагнеш, що насправді це все не у сні, це тут і вже, і ти за мить вибухнеш, наче Везувій, маючи в дупі усі помпеї вкупі.

Наступного дня після грандіозних бенкетів, які супроводжувалися п’яними оргіями, Чингізхан зазвичай не покидав свого шатра‚ а залишався в компанії трьох прекрасних невільниць, обов’язково блондинок або рудоволосих. Ось вони й виводили його з тяжкого стану.

Іранський шах Кайкавус радив своєму синові: «Сину мій, спи з жінками взимку, щоб вони тебе гріли, і з хлопчиками влітку, щоб вони тебе охолоджували». Нічого не маю проти, але якось не довелося попробувати з бодуна з хлопчиком. Тобто і без бодуна не довелося спробувати.

Вдячними продовжувачами способу Чингізхана‚ як успішно вийти з бодуна‚ були американські письменники Генрі Міллер та Чарльз Буковскі.

«На ранок Лілі лежала на спині, і хропіла, – писав Буковскі. – Я заскочив до лазнички, поцюняв, почистив зуби і вмився. Потім заповз назад до ліжка. Розвернув її до себе і почав гратися з її частинами тіла. Мені завжди з бодуна хочеться – причому не їсти хочеться, а засадити. Єбля – найкращі ліки від похмілля».

Їхній сексуально-алкогольний досвід настільки багатющий‚ що читачам варто запізнатися з ним безпосередньо. Однак куди може привести надто велике захоплення алкоголем, видно з прикладу Гемінґвея‚ який врешті-решт став імпотентом. А львівський поет-алкоголік Льоня Швець, бородате здоровило, взяв і викинувся з вікна. Якось він мені розповів, що їхав у потязі і заснув. У сні відчув неймовірну насолоду, відкрив одне око і побачив, що біля нього вклякнув якийсь старий пердун і натхненно виконує міньєт, прицьмакуючи від задоволення. Льоня задумався: дати йому в рило вже, чи ще зачекати? Він заплющив око, уявив нашу спільну знайому, кінчив, а тільки потім дав у рило.

Я не раз намагався уявити себе на його місці. Що зробив би я?