Як не померти на самоті

У своїй книжці «Наука про те, як жити довго та щас­ливо» психолог Тай Ташіро заглибився в напрацьовані дослідження того, що є вагомим під час вибору партнера. Автор з’ясував, що емоційна стабільність і доброта — це дві найвагоміші та водночас недооцінені чесноти. Учений визначає емоційну стабільність як здатність до саморегуляції та вміння не піддаватися гніву чи імпульсивності. Сукупна емоційна стабільність пари слугує підставою сподіватися на стабільні взаємини, що принесуть задоволення.

У своїй промові на TED 2017 року Ташіро зазначив: «Добрі партнери — це круто. Вони щедрі, співчутливі та готові вас підтримувати». Доброта й емоційна стабільність також дають змогу ставитися до партнера турботливо та співчутливо; у роботах Джона та Джулі Ґоттманів доведено, що саме це становить секрет тривалих успішних взаємин.

Ключова порада щодо пошуку партнера

Ви можете зрозуміти, чи добра людина, зважаючи на те, як вона ставиться до тих, від кого їй нічого не потрібно. Чи люб’язна ця людина з офіціантами? Чи поступається місцем у метро? Чи терпляча до нових членів команди, які намагаються осягнути засади роботи? Чи виявляє співчуття до своїх друзів і батьків?

Сформувати уявлення про чиюсь емоційну стабільність можна шляхом аналізу його реакції на стресові ситуації. Казиться чи опановує себе? Емоційно стабільних партнерів видно за відповідями: ті певний час зволікають, щоби вдумливо відповісти, замість того щоб імпульсивно реагувати. Пояснюючи цю ідею своїм клієнтам, я цитую Віктора Франкла, відомого психіатра, що пережив Голокост. Він писав: «Між стимулом і реакцією завжди є проміжок. У цьому проміжку лежить наша свобода та наша влада обирати власну реакцію. Саме в нашій реакції — наш розвиток і наша свобода». Емоційно стабільні люди використовують цей проміжок.

2) Відданість

Знаєте цих так званих друзів, які залишаються поряд із вами, коли життя ваше складається чудово, але забувають ваш номер, щойно вам знадобиться допомога? З такими приятелями може бути добре за певних обставин, але як партнери вони точно не потрібні. Шукайте того, хто перебуватиме поруч і коли все добре, і коли все погано. Відданість справді важлива.

Я часто згадую цитату, яку моя сестра проказала у промові на власному весіллі. (Я також часто думаю про те, як вона відмовлялася від моїх численних пропозицій долучитися до церемонії: хто не хотів би, щоб сучасна сваха стояла з ним під хупою?) Це був фрагмент зі статті Робін Шонталер, лікарки, що працює з онкологічними хворими, із назвою «Чи потримає він вашу сумочку?».

Шонталер пояснює, що бачила, як тисячі пар переживають кризові моменти, і це показало їй, що насправді має значення у взаєминах: «Спостерігати за такими парами — це привілей, але мінус полягає в тому, що я бурмочу собі під ніс, коли мої незаміжні подруги показують мені свої сторінки для знайомств в Інтернеті. Вони пишуть: “Щоб полюбляв тривалі прогулянки пляжем на заході сонця, котів” або “Щоб любив французьку кухню, каякінг, подорожі”. Мій давній фаворит: “Шукаю приятеля для риболовлі, повинен знатися на приманці”. Від таких оголошень мені хочеться видертися на свою лікарську тумбочку та проголосити: “Знайти друга з якісними вудками може бути чудово, якщо це ненадовго. А ось кого вам насправді варто шукати, то це того, хто потримає вашу сумочку в онкологічній клініці”».

Моя сестра знайшла чоловіка, який триматиме її сумочку завжди, коли їй це буде треба, тобто вийшла заміж за того, хто на багато що готовий заради неї, хто піклується про неї, коли їй погано. Шукайте відданості. Шукайте того, хто буде поряд, байдуже, отримуєте ви винагороду чи потрапляєте до онкологічного відділення.

Ключова порада щодо пошуку партнера

Простий спосіб оцінити чиюсь відданість — поглянути, чи є у нього друзі з різних періодів життя. Скільки старих дружб проніс він крізь усі ці роки? Чи забув про найкращого друга з коледжу, коли той упав у депресію, чи досі ходить із ним раз на місяць у кіно? Чи схоже, що люди з його минулого чекають від нього на спілкування та підтримку? Звісно, із цього правила бувають винятки, адже окремі люди багато переїжджають або довго прожили там, де ні з ким не могли зблизитися. Але загалом стара дружба є виявом відданості.

3) Установка на зростання

Стенфордська психологиня Керол Двек упродовж кількох десятиліть вивчала способи мислення, які назвала установками «на відсутність змін» і «на зростання». Люди з установкою на зростання вірять, що можуть покращити власний інтелект і навички. Їм подобається навчатися. Виклики їх мотивують, а невдачі нагадують сигнал, який потрібний для розширення своїх здібностей. Вони стійкі, комфортно почуваються, ризикуючи. Особи ж із установкою на відсутність змін вірять у протилежне: з талантами й інтелектом народжуються, а ризик є лише можливістю осоромитися.