Як Україна втрачала Донбас

Скандальні вибори 2004 року та Сєвєродонецький з’їзд воскресили риторику початку 90‑х і знову актуалізували старі гасла. Аж до 2010 року ідея федералізації України була одним із ключових програмних положень Партії регіонів — на противагу «помаранчевій» унітарності. Саме поняття «федералізація» прихильниками федеративного устрою України з самого початку було поставлено з ніг на голову. Адже слово «федерація» перекладається як «об’єднання». Отже, передбачає процес об’єднання певних розрізнених територіальних утворень в одну державу. Українські ж «федералісти» пропонували зворотній процес — роз’єднання вже існуючої цілісної держави.

Тож не дивно, що подібні пропозиції завжди негативно сприймалися великою частиною громадян України. Було очевидно, що тему федералізації роздмухують штучно і з певною циклічністю на догоду політичним амбіціям окремих осіб, а не тому, що вона насправді несе суспільству якісь вигоди. Крім того, деякі прихильники федералізації дотримувалися відверто українофобських поглядів і не соромилися про це заявляти. З цієї причини опоненти презирливо називали прихильників федералізації «федерастами».

Найрадикальніші заклики до автономізації регіонів найчастіше лунали з Донбасу, де подібні ідеї накладалися на наявні стереотипи про «особливий донбаський характер» та «регіон–годувальник». В інших областях (окрім Криму), де не було таких потужних і впливових регіональних кланів, чаклики до відокремлення сприймалися здебільшого прохолодно. Було очевидним, що гра у федералізацію потрібна насамперед «донецьким» для відстоювання власних інтересів. А ось Херсону, Миколаєву або Запоріжжю у цій грі заздалегідь відводилися другорядні ролі, і в разі утворення тієї самої «Південно–Східної республіки» їм би знову довелося задовольнятися становищем периферії. Тільки тепер уже не України, а «ПіСУАРу», як зневажливо називали запропоновану регіоналами у Сєвєродонецьку автономію (абревіатура від «Південно–Східна Українська Автономна Республіка»). Така перспектива навряд чи могла когось спокусити.

Утім, тема федералізації надовго стала однією з головних тез донбаських політиків. Після другого туру президентських виборів 2004 року і відмови регіоналів від проведення сепаратистського референдуму при Донецькій облраді було створено міжрегіональний громадський науковий центр під назвою «Конституційна реформа в Україні». За задумом організаторів, центр повинен був розробляти план переходу держави від унітарного устрою до федеративного. Працювати над цим планом мали якісь неназвані фахівці з конституційного права та державного будівництва. За словами Бориса Колеснікова, перші результати роботи центру очікувалися навесні 2005 року. «Наукова група попрацює 90 днів, а вже потім ми ухвалимо рішення», — обіцяв він. Але жодної інформації про діяльність наукової групи в пресі більше не з’явилося.

Голова Луганської облради та модератор Сєвєродонецького з’їзду Віктор Тихонов був одним із головних спікерів на тему федералізації України. І він, здається, щиро вірив у цю ідею. Ще у 2004 році Тихонов написав книгу «Маніфест федералізму, або Шлях до демократичної держави». Це була брошура на 62 сторінках, надрукована на дешевому папері, яка більше нагадувала політичну прокламацію.

«Для нового етапу розвитку України потрібна інша організація публічної влади, головною рисою якої є її децентралізація та деконцентрація, основою котрої має стати відповідна внутрішня територіальна організація держави. […] Лякаючи народ розколом країни, сепаратистськими настроями, які нібито є на Південному Сході, насправді вони бояться децентралізації державної влади та втрати більшої частини своїх повноважень…», — писав Тихонов у 2004 році.

У Донецьку тему федералізації після Сєвєродонецьких подій застовпив за собою Борис Колесніков. В інтерв’ю «Главреду» 20 січня 2005 року він наголошував:

«Існує ідея федералізації. І це є мета Моя думка про необхідність федеративного устрою України не зміниться».

Послідовно просував тему федералізації і підконтрольний Колеснікову донецький сайт «КИД». А у березні 2005 року говорив про необхідність федералізації в інтерв’ю відомому донецькому інтернет–виданню «Остров» і сам Віктор Янукович.