Як ведеться, так і живеться

— Сількісь — за те одкупом цілим ворочали б. Почот… грошей скілько?.. Ще не було такого, здається, на світі, хто б перед грошима не схибив… Гроші… гроші — сила… А скілько їх?.. Раз бачив у казну несли — купа, отака купа… Ех, що сестра таке? Злиняла б від того? Певне Сашко так би не кинув і їй немало перепало… А з грошима і рідну матір знайдеш, не тілько чоловіка.

Василь озирнувсь кругом себе. Повний місяць якраз дивився йому у вічі, наче хто близький, визвірившись, допитувався: що це ти робиш? що ти задумав?

Василя наче хто лапою по душі дернув. Він устав з місця і пройшовсь скілько раз по хаті. Серце його дуже билось, голова горіла. Ех! махнув він рукою, — буть тобі Василю або на шибениці, або — паном!..

І, роздівшись, він мерщій ліг спати.