Ярмарок суєти

Аж після того як стара леді вмостилася в своєму кріслі у вітальні, після підготовчих обіймів і розпитувань, змовниці вирішили, що настала пора для наступу. Хто не захоплювався тим, як спритно й делікатно жінки «готують» своїх друзів до поганої звістки! Приятельки міс Кроулі напустили на себе таку таємничість, перше ніж сказати їй новину, що бідолашна жертва встигла добре нахвилюватись і натривожитись.

І вона відмовила серові Пітту, люба міс Кроулі, тому... тільки не лякайтеся,— мовила місіс Б’ют,— тому, що інакше не могла.

Авжеж, для цього була причина,— відповіла стара леді.— їй подобається хтось інший, я так і сказала вчора Брігс.

Не тільки подобається! — вигукнула, захлинаючись, Брігс.— Ох, якби лиш це, люба моя! Та вона вже одружена!-Вже одружена! — й собі мовила місіс Б’ют.

Обидві вони сиділи, згорнувши руки, і то перезиралися між собою, то поглядали на свою жертву»-Пришліть її до мене, коли вона з’явиться. Як вона, негідниця, посміла не признатись мені! — крикнула міс Кроулі.

Вона не скоро вернеться. Не лякайтеся тільки, її довго не буде... тобто... вона зовсім пішла.

Боже мій, а хто ж готуватиме мені шоколад? Пошліть по неї і приведіть її назад.

Я хочу, щоб вона була тут! — сказала стара леді.

Вона втекла цієї ночі, голубко! — вигукнула місіс Б’ют.

І залишила для мене листа,— й собі додала Брігс.— Вона вийшла заміж за...

Ради бога, підготуйте її! Нащо ви її мучите, дорога міс Брігс?-За кого вона вийшла заміж? — не тямлячись з люті, вигукнула стара панна.

За... за вашого родича...

Таж вона йому відмовила! — закричала жертва.— Кажіть до ладу, не доводьте мене до сказу!-Ох, голубко! Підготуйте її, міс Брігс... Вона вийшла заміж за Родона Кроулі.

Родон одружився... з Ребекою... з гувернанткою... 8 нікчем... Як ви смієте казати таке, безголові! Ану геть 8 мого дому, дурепи, ідіотки! Це ваші, Марто, підступи, це ви обплутали Родона, сподіваючись, що я позбавлю його спадщини. Це ваша вина! — істерично кричала нещасна ,стара.

Щоб оце я вмовляла свого родича женитися з дочкою якогось художника? Що ви, голубко!-її мати була Монморансі! — вигукнула стара леді і з усієї сили шарпнула за дзвінок.

її мати була оперною танцівницею, і сама вона теж була на сцені чи десь іще гірше,— сказала місіс Б’ют.

Міс Кроулі востаннє зойкнула, відкинулась на спинку крісла й зомліла. Довелося нести її назад до кімнати, звідки вона щойно вийшла. Напади істерії ішли один за одним. Послали по лікаря, примчав аптекар. Місіс Б’ют зайняла місце доглядачки коло ліжка хворої.

її родичі повинні бути коло неї,— заявила ця віддана жінка.

Не встигли стару перенести до спальні, як з’явилася ще одна особа, що їй також треба було сказати новину. Приїхав сер Пітт.

Де Бекі? — запитав він, заходячи до кімнати,— Де її шмаття? Вона поїде зі мною в Королевине Кроулі.

Хіба ви не чули приголомшливої новини про її таємне одруження? — запитала Брігс.

А мені до того яке діло? Я знаю, що вона вийшла заміж,— відповів сер Пітт.— Що тут такого? Скажіть їй, хай негайно спускається і не затримує мене.

То ви не знаєте,— повела далі міс Брігс,— що вона покинула наш дім, перелякавши міс Кроулі мало не до смерті звісткою про своє одруження з капітаном Радоном?-Почувши, що Ребека вийшла заміж за його сина, сер Пітт вибухнув такою лютою лайкою, що, її навіть незручно тут повторювати. Нажахана Брігс вибігла з кімнати, а разом з нею і ми зачинимо двері за оскаженілим старим баронетом, який не тямився з люті, що не сталося так, як він хотів.

А після того як баронет повернувся в Королевине Кроулі, він якось ускочив, мов божевільний, до кімнати, де мешкала Ребека, розтоптав її коробки й картонки і порозкидав папери, одяг та інші речі. Дочка дворецького міс Горокс узяла собі дещо з її вбрання, а рештою заволоділи діти й розігрували в ньому свої комедії.

Це відбулося через кілька днів після того, як їхню нещасну матір відвезли на місце останнього спочинку й поклали неоплакану, нікому не потрібну в склеп, де лежали самі чужі.

А що, як стара не пересядеться? — сказав Родон своїй маленькій дружині, коли вони сиділи в затишному бромптонському помешканні.

Вона цілий ранок пробувала нове фортепіано. Нові рукавички виявилися їй саме до міри, нові шалі чудово личили їй, нові персні блищали на її пальчиках, і новенький годинничок цокав на поясі.

А що, як вона не пересядеться, га, Бекі?-Тоді я сама влаштую твоє життя,— мовила вона. І Даліла погладила Самсона по щоці.

Ти все можеш,— відповів він, цілуючи їй ручку.—їй-бо, можеш. А поки що їдьмо обідати в «Зірку й Підв’язку», хай йому біс.

Розділ XVII ЯК КАПІТАН ДОББШ КУПУВАВ ФОРТЕПІАНО