Читаем Ярмарок суєти полностью

Серденько моє, вони полюбили б тебе, якби ти мала двісті тисяч фунтів,— мовив Джордж.— Так їх уже виховали. Наше суспільство любить гроші. Ми живемо серед банкірів і великих ділків Сіті, хай їм чорт, і кожен, хто розмовляє з тобою, побрязкує в кишені грошима. Такий той йолоп Фред Буллок, що хоче одружитися з Марією, такий Голдмор, директор Ост-Індської компанії, такий самий Діаді, торговець лоєм,— це вже в нашій галузі,— додав він, ніяково засміявшись і почервонівши.— Прокляття тій зграї паскудників, які тільки й знають, що гребти гроші! Я засинаю на їхніх людних, ситих обідах. Я соромлюся того безглуздого товариства, що сходиться на батькові прохані вечері. Я звик бувати серед джентльменів, світських і вихованих людей, а не серед крамарів, що обжираються черепаховою юшкою. Любо моя Еммі, ти єдина в нашому коді справжня леді, і зовні, і за своїми думками, і в своїй мові. А все тому, що ти ангел, це свята правда.

Не заперечуй, ти в нас єдина леді. Міс Кроулі казала тобі те саме, а вона бувала в найкращих колах Європи. А щодо. Родона Кроулі, капітана лейб-гвардії, то він з біса гарний хлопець, мені подобається, що він одружився з тією дівчиною, яку покохав.

Емілії капітан Кроулі теж дуже подобався, і з тієї самої причини. Вона була певна, що Ребека знайде з ним своє щастя і навіть пожартувала, що Джоз уже якось переживе втрату. Так вони бавили час у приємній розмові, як колись раніше.

Емілія зовсім заспокоїлася, хоч трохи й кокетувала своєю ревністю до міс Суорц і навіть призналась,— яка лицемірка! — що боїться, аби Джордж не забув її через спадкоємицю через її гроші й великий маєток у Сент-Кітсі. Та насправді вона була надто щаслива, щоб відчувати якийсь страх, недовіру чи сумніви; маючи біля себе Джорджа, вона не боялася жодної спадкоємиці чи красуні і взагалі нічого в світи.

Коли капітан Доббін, що дуже вболівав за своїх друзів, зайшов до них після обіду, він зрадів, побачивши, як Емілія знов ожила, як в»на сміялася, як щебетала і співала, награючи на фортепіано, такі знайомі йому романси. Вона замовкла тільки тоді, коди біля вхідних дверей подзвонив старий Седлі, ще повернувся з Сіті. Щоб уникнути небезпечної зустрічі, Джорджеві дане знак іти геть.

Якщо не рахувати вітальної усмішки — та й та була силуваною, бо Емілії прихід Доббіна видався недоречним,— міс Седлі не виявила ніякої уваги Доббінові, поки він видав у неї. Але капітанові досить було того, що вона щаслива, він тішився, що зміг прислужитися їй.

Розділ XXI-СВАРКА ЧЕРЕЗ СПАДКОЄМИЦЮ

Можна запалати коханням до кожної молодої особи, наділеної такими достойностями, як міс Суорц, а тут ще в серці старого Осборна зародилася одна шанолюбна мрія, яку та дівчина повинна була, здійснити. З величезним запалом і ласкавою прихильністю він заохочував своїх дочок до ніжної приязні з молодою спадкоємицею і заявляв, що йому як батькові надзвичайно приємно бачити, що його діти теж добре розпорядилися своїми симпатіями.

Люба моя,—казав він міс Роді,—ви не знайдете, в нашому скромному будиночку на Рассел-сквер тієї пишноти і того кола, до яких звикли у Вест-Енді. Мої дочки прості, безкорисливі дівчата, але серце в них золоте, вони полюбили вас, і це робить їм честь, авжеж, це робить їм честь. Я звичайний, простий, скромний британський купець, чесний, як можуть засвідчити мої шановні друзі Галкер і Буллок, що були агентами вашого покійного, досі оплакуваного батька. Ви знайдете в нас дружню, просту ,щасливу і — думаю, що можу так сказати,— шановану родину, простий стіл, простих людей, але щиру гостинність, люба моя міс Родо...

дозвольте мені так вас називати, бо моє серце запалало до вас щирою прихильністю, кажу вам відверто, я справді полюбив вас. Вип’єте шампанського? Гіксе, шампанського міс Суорц! Можна не сумніватися, що старий Осборн вірив кожному своєму слову і що його дочки не прикидалися, а таки любили міс Суорц. На Ярмарку Суєти люди, цілком природно, тягнуться до багатих. Якщо навіть найпростіші люди схильні досить ласо дивитися на велике багатство (я кидаю виклик будь-кому з британських громадян, хай скаже, чи слово «багатство» не будить у ньому дуже приємного почуття, та й ви самі, якщо вам скажуть, що ваш сусід за столом має півмільйона,— хіба ви не дивитиметесь на нього з особливим зацікавленням), отже, якщо навіть прості люди полюбляють гроші, то як повинні ставитись до них ті, хто зуби з’їв на грошових справах! їхні почуття просто рвуться назустріч багатству, їхнє серце ладне запалати любов’ю до цікавих для них власників того і багатства. Я знаю кількох шановних людей, які вважають неможливою для себе розкішшю заприятелювати з кимось таким, хто не має відповідного багатства і відповідного становища в суспільстві. Вони дають волю своїм почуттям тільки в певних випадках. І ось вам доказ: більшість членів родини Осборнів, які протягом довгих п’ятнадцяти років не здатні були на тепле почуття до Емілії Седлі, за один єдиний вечір устигли сповнитися до міс Суорц такою любов’ю, що більшої не міг би побажати й найромантичніший прихильник кохання з першого погляду.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Радуга в небе
Радуга в небе

Произведения выдающегося английского писателя Дэвида Герберта Лоуренса — романы, повести, путевые очерки и эссе — составляют неотъемлемую часть литературы XX века. В настоящее собрание сочинений включены как всемирно известные романы, так и издающиеся впервые на русском языке. В четвертый том вошел роман «Радуга в небе», который публикуется в новом переводе. Осознать степень подлинного новаторства «Радуги» соотечественникам Д. Г. Лоуренса довелось лишь спустя десятилетия. Упорное неприятие романа британской критикой смог поколебать лишь Фрэнк Реймонд Ливис, напечатавший в середине века ряд содержательных статей о «Радуге» на страницах литературного журнала «Скрутини»; позднее это произведение заняло видное место в его монографии «Д. Г. Лоуренс-романист». На рубеже 1900-х по обе стороны Атлантики происходит знаменательная переоценка романа; в 1970−1980-е годы «Радугу», наряду с ее тематическим продолжением — романом «Влюбленные женщины», единодушно признают шедевром лоуренсовской прозы.

Дэвид Герберт Лоуренс

Проза / Классическая проза
Том 7
Том 7

В седьмой том собрания сочинений вошли: цикл рассказов о бригадире Жераре, в том числе — «Подвиги бригадира Жерара», «Приключения бригадира Жерара», «Женитьба бригадира», а также шесть рассказов из сборника «Вокруг красной лампы» (записки врача).Было время, когда герой рассказов, лихой гусар-гасконец, бригадир Жерар соперничал в популярности с самим Шерлоком Холмсом. Военный опыт мастера детективов и его несомненный дар великолепного рассказчика и сегодня заставляют читателя, не отрываясь, следить за «подвигами» любимого гусара, участвовавшего во всех знаменитых битвах Наполеона, — бригадира Жерара.Рассказы старого служаки Этьена Жерара знакомят читателя с необыкновенно храбрым, находчивым офицером, неисправимым зазнайкой и хвастуном. Сплетение вымышленного с историческими фактами, событиями и именами придает рассказанному убедительности. Ироническая улыбка читателя сменяется улыбкой одобрительной, когда на страницах книги выразительно раскрывается эпоха наполеоновских войн и славных подвигов.

Артур Игнатиус Конан Дойль , Артур Конан Дойл , Артур Конан Дойль , Виктор Александрович Хинкис , Екатерина Борисовна Сазонова , Наталья Васильевна Высоцкая , Наталья Константиновна Тренева

Детективы / Проза / Классическая проза / Юмористическая проза / Классические детективы