Ім'я Рози

Тут абат заволав: «Ану шуруйте тепер сюди ви, filii de puta[287]!» - і в трапезну увійшла ще одна статечна вервечка священних постатей, яких я одразу впізнав. Усі вони були строго й пишно вдягнені, а в центрі виднів сидячий на престолі - був то Наш Господь, але водночас Адам, у пурпуровій мантії, яку тримала йому на плечах препишна червоно-біла клямра з рубінів та перлів, на голові у нього красувався вінець, подібно як у дівчини, в руці ж тримав він велику чашу, повну свинячої крові. Його віночком оточували інші пресвяті постаті, про яких я ще розповім, усі добре мені знайомі, а поруч з ними крокувала шерега лучників французького короля, одягнених у зелене і червоне, зі смарагдовими щитами, на яких вимальовувалася монограма Христа. Старший цієї компанії підійшов, щоб висловити свою пошану абатові, і простягнув йому чашу зі словами: «Вскую печална єси, душе моя? Вскую смущаєши мя? Уповаю на Бога, яко исповімся єму». На що абат відповів: «Age primum et septimum de quatuor», і всі затягли: «In finibus Africae, amen[288]». Тоді усі sederunt.

Дві протилеглі лави розсипались, і, на звеління абата, Соломон узявся накривати на стіл, Яків з Андрієм принесли оберемок сіна, Адам вмостився посередині, Єва простяглася на листку, Каїн притяг плуг, Авель прийшов з відром, налаштовуючись доїти Гнідого, Ной переможно привеслував на ковчезі, Авраам сів собі під деревом, Ісаак уклався на золотому церковному вівтарі, Мойсей скулився на камені, Даниїл з'явився на катафалку біля Малахіїної руки, Товит ліг на ліжко, Йосиф кинувся на корець, Веніямін розпластався на мішку, а потім - але тут видіння стало розпливатися - Давид опинився на пагорбі, Йоан - на землі, Фараон - на піску (ясна річ, подумав я, але чому?), Лазар - на столі, Ісус - на краю колодязя, Закхей - на гілках дерева, Матей - на ослоні, Рахав - на клоччі, Рут - на соломі, Текля - на підвіконні (зовні з'явилося бліде обличчя Адельма, який попереджав її, що так можна впасти вниз в урвище), Сусаннана городі, Юда - поміж гробами, Петро - на кафедрі, Яків - на неводі, Ілія - на сідлі, Рахіль - на згортку. Павло-апостол, відклавши меч, слухав, як бурчить Ісав, а тим часом Йов завивав на кізяках, на поміч йому поспішали Ревека з одягом, Юдитта з ковдрою, Агар із саваном, кілька новіціїв несли великий паруючий мідник, з якого вистрибнув Венанцій з Сальвамека, червоний мов рак, і почав роздавати свинячу кров'янку.

Трапезна дедалі більше залюднювалася, усі наминали їжу, аж гай шумів, Йона приніс до столу гарбузи, Ісая - городину, Єзекиїл - ожину, Закхей - квіти сикомору, Адам - цитрини, Даниїл - вовчі боби, Фараон - паприку, Каїн - артишоки, Єва - смокви, Рахіль - яблука, Ананія - сливи розміром з діамант, Лія - цибулю, Арон - оливки, Йосиф - яйце, Ной - виноград, Симеон - персикові кісточки, а тим часом Ісус співав Dies irae і весело поливав усі страви оцтом, витискаючи його з невеличкої губки, знятої зі списа одного з лучників французького короля.

«Діти мої, овечки мої любі, - сказав у той мент уже добряче захмелілий абат, - не будете ж ви вечеряти, вбрані отак, наче жебраки, ходіть-но, ходіть». І вдарив він по першому і сьомому з чотирьох, і вийшли вони перекошеними привидами з глибини дзеркала, а саме дзеркало розбилось на друзки, а з нього посипалась на землю, по залах лабіринту, оздоблена самоцвітами барвиста одіж, пошматована й брудна. Отож узяв собі Закхей туніку білую, Авраам - сірую, Лот - жовтую, Йона - лазурную, Текля - червоную, Даниїл - левиную, Йоан - триклинную, Адам - хутряную, Юда ж взяв обшиту срібляниками, Рахав - шарлатную, Єва - барви дерева пізнання добра і зла; дехто брав пістрявеньку, а інший - дірявеньку, хто ж взяв колючу, а хто - текучу, хто дерев'яну, а хто - кам'яну, або ж залізисту, і чорну, і якинтову, і барви огненно-сірчаної, а Ісус пишався в туніці барви крила голубки і, сміючись, звинувачував Юду, що той ніколи не вмів шуткувати з насолодою.

І тут Хорхе, знявши з носа vitra ad legendum, запалив неопалиму купину, для чого Сара принесла дрова, які назбирав Їфтах, привіз на возі Ісаак, нарубав Йосиф, а поки Яків відкривав колодязь, а Даниїл сидів собі біля озера, челядники принесли води, Ной - вина, Агар - міх, Авраам - тельця, якого Рахав прив'язала до стовпа, а Ісус подав їй мотузку, Ілія ж зв'язав йому ноги; тоді Авесалом повісив його за руно, Петро простяг меч, Каїн вбив його, Ірод злив його кров, Сим викинув нутрощі і фекалії, Яків додав олії, Молесадон посолив, Антиох поставив на вогонь, Ревека зварила, а Єва першою покуштувала, і від цього вхопила її колька, та Адам примовляв - хай не зважає, і плескав по спині Северина, який радив додати духмяних трав. Тоді Ісус зламав хліб, роздав рибини, Яків верещав, бо Ісав з'їв йому всю сочевицю, Ісаак напихався смаженим козеням, а Йона - вареним китом, Ісус же постив сорок день і сорок ночей.