Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладених стягнень передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як захід адміністративного стягнення застосовується попередження.

[Статтю 15 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України № 557-XІV від 24.03.99 p.]

[У статтю 15 внесено зміни та доповнення згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1369-XІІ від 29.07.91 p.; Законами України № 3785-XII від 23.12.93 p., № 358/95-ВР від 05.10.95 p.]

У разі вчинення військовослужбовцем або особою рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ адміністративного проступку за загальним правилом передбачається заміна одного виду юридичної відповідальності на інший, що в літературі одержало назву субститутної відповідальності. Доцільність заміни адміністративної відповідальності дисциплінарною в цьому випадку пояснюється особливостями служби в Збройних силах або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях та органах внутрішніх справ, особливим правовим статусом їх працівників, а отже і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм, які охороняються адміністративними санкціями.

Інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну (наприклад, судді, працівники прокуратури), у випадках, передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних проступків дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Нині в Україні діють такі дисциплінарні статути. По-перше, Дисциплінарний статут Збройних сил України, дія якого поширюється на усіх військовослужбовців Збройних сил України незалежно від військових звань та службового становища, громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України. По-друге, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР, (який, незважаючи на застарілість назви та багатьох положень, досі не зазнав відповідного редагування), дія якого поширюється на всіх осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, а також посадових та службових осіб податкової міліції. По-третє, Дисциплінарний статут прокуратури України, дія якого поширюється на прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини. По-четверте, Дисциплінарний статут митної служби України, дія якого поширюється на посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, зокрема, керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій. По-п’яте, Статут про дисципліну працівників спеціальних воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, дія якого поширюється на працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб незалежно від відомчої підпорядкованості.

На жаль, ні в КпАП, ні в дисциплінарних статутах не визначено механізм заміни зазначених видів відповідальності одного одним, хоча він має певні особливості і потребує чіткого врегулювання.

Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства