Стаття 40 КпАП передбачає правові наслідки спричинення шкоди майну громадянинові, підприємству, установі або організації в результаті вчинення адміністративного правопорушення. У такому випадку адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, коли шкоду заподіяно неповнолітнім.
Якщо шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов’язати його своєю працею усунути її.
В усіх інших випадках це питання вирішується в порядку цивільного судочинства.
Постанову про відшкодування майнової шкоди може виносити адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, якщо сума майнової шкоди не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В усіх інших випадках таку постанову виносить суд. Ця постанова є виконавчим документом. Звернення постанови до виконання покладається на орган, який її виніс. Постанова підлягає виконанню з моменту її винесення. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. На прохання потерпілого копія постанови може бути вислана і йому у 3-денний строк. Не пізніш ніж через 15 днів з дня вручення копії постанови порушник повинен відшкодувати майнову шкоду. У разі, коли правопорушник не згоден з винесеною постановою, він може її оскаржити. Скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. Постанову також може бути оскаржено прокурором. Скарга і протест розглядаються у 10-денний строк з дня їх надходження. Копія рішення за скаргою або протесту протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої його винесено. У разі, якщо за скаргою або протестом прийнято рішення про залишення їх без задоволення, то порушник повинен відшкодувати майнову шкоду протягом 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Відшкодування майнової шкоди обов’язково оформлюється відповідним чином. Так, при відшкодуванні майнової шкоди потерпілому особисто, видається розписка, що підтверджує факт виконання постанови. При перерахуванні грошей на відповідний рахунок громадянина, підприємства, установи або організації таким підтвердженням є відповідні розрахункові документи.
Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.
У випадку, коли строк виконання постанови про відшкодування майнової шкоди закінчився, а майнова шкода не була відшкодована, така постанова надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження. Цей порядок регулюється відповідними нормативно-правовими актами: законами України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 p., «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р. та іншими нормативно-правовими актами. Постанова органа, що розглядав справу про адміністративне правопорушення, відповідно до давності виконання постанов повинна бути звернена до виконання не пізніше трьох місяців з дня винесення постанови.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.
Вимоги державного виконавця є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця має наслідком відповідальність згідно з законом.