869. Каламбур із словом «крематра» полягає в тому, що воно в давньогрецькій мові означає не тільки «кошик, колиска», а й «мотузка». Фідіппід, який зрозумів його в другому значенні, гостро зреагував на репліку Сократа.
902 і далі. Пародіювання вчення софістів про відносність істини і моралі.
968. Цитата з гімну до Афіни, який склав поет Фрініх, один з найдавніших представників аттичної трагедії.
[470]
984. Звичай носити у волоссі золоті шпильки у формі цикад в часи Арістофана був уже не модним.
989. Під час Панафінеїв - свята на честь богині Афіни - відбувалися військово-спортивні танці і вправи ефебів (юнаків). Поет картає розніженість тогочасної молоді, яка не квапилась до того роду змагань.
997. Яблуко було присвячене Афродіті, а метати в когось яблуком вважалось ознакою любові.
1041. Статер - афінська монета, яка дорівнювала 4 драхмам.
1051. «Геракловими купелями» називали теплі джерела неподалік Фермопіл. За міфом, відкрив їх і купався в них Геракл. Неправий використовує це повір'я для того, щоб довести недоцільність гартувати тіло холодною водою. Арістофан наводить цей приклад як зразок софістичної аргументації.
1063. За міфом, Пелей одержав від богів чудодійний меч, який приносив йому перемоги. Неправий тлумачить цей міф у пародійному дусі.
1083. Мова йде про давньогрецький звичай карати в такий оригінальний спосіб перелюбника, спійманого на гарячому. Осіб, яких піддавали таким «заходам», називали «товстозадими».
1103. «...візьміть у мене плащ...» - Здати плащ - визнати свою поразку.
1130. В Єгипті скніти. - На думку одних коментаторів, йдеться про муки від нестерпної спеки, властивої цій країні, на думку інших, мова йде про крилату фразу, яка виникла після того, як в 454 р. до н. є. перси завдали в Єгипті афінянам дошкульної поразки.
1134. «Старий і молодий то день». - У стародавніх греків був звичай лічити дні другої половини місяця від кінця. Через те останній день місяця був одночасно «старим» щодо місяця, який минав, і «молодим» по відношенню до наступного. У цей день боржники повинні були сплатити свої борги, в противному випадку на них можна було подати в суд скаргу вже наступного дня.
1176. Мати вигляд справжнього аттика - мати зухвалий вигляд, зухвало себе поводити.
1198. Жрець-випробувач - жрець, який перевіряв жертовну тварину перед жертвоприношенням.
1266. Пародійна цитата з трагедії Ксенокла, сина Каркіна, «Тлеполем». У ній мова була про Тлеполема, сина Геракла, який ненароком убив свого друга Лікімнія.
1273. Упасти з осла - приказка, значення якої відповідає українській «впасти з місяця».
1356. Як «барана» обстригли - гра слів з ім'ям славнозвісного атлета Крія з Егіни, якого звеличував ліричний поет Сімонід з Кеоса, і словом «кріос» - «баран».
1360. Античні греки думали, що цикади живляться росою і постійно співають.
[471]
1364. Учта стародавніх греків не обходилась без співу й музики. Хто закінчив співати, передавав міртову гілку, неначе естафету, іншому, щоб той співав далі.
1371 - 1372. Йдеться про трагедію Евріпіда «Еол», зміст якої становила трагічна любов брата й сестри Макарея і Канаки, дітей Еола - бога вітрів.
1396. За шкуру старіших - тобто прихильників давнини.
1417. «Старі - подвійно діти» - давньогрецьке прислів'я. Вжите тут у гумористичному значенні.
© Aerius, 2003
Оси
Переклад Володимира Свідзинського
© Арістофан, 422 до Р.Х.
© В.Свідзинський (переклад), 1980
© А.Содомора (редакція перекладу), 1980
© Й.Кобів (примітки), 1980
Джерело: Арістофан. Комедії. Х.: Фоліо, 2003. 512 с. [Бібліотека світової літератури. Том 05]. С.: 163-238.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua
), 2003ДІЙОВІ ОСОБИ
Сосій, Ксантій - Раби Філоклеона.
Бделіклеон, син Філоклеона.
Філоклеон, старий афінянин.
Хор Ос, старих присяжних.
Хлопчик.
Пес Лабет (без слів).
Пес Кідафінейський.
Гості.
Дарданіда, флейтистка (без слів).
Міртія, вулична хлібна торговка.
Позовник.
Свідок (без слів).
Танцюристи - 1- й, 2-й, 3-й
Дія відбувається в Афінах,
перед будинком Філоклеона.
ПРОЛОГ
На сцені будинок Філоклеона. Сосій і Ксантій
валяються на ґанку.
Сосій
(прокидаючись)
А що ти робиш, бідолашний Ксантію?
Ксантій
Стараюся нічної варти збутися.
Сосій
Гляди, щоб не набрати по потилиці.
Якого звіра стережемо, знаєш ти?
Ксантій
Авжеж, та трошки задрімати хочеться.
Сосій
Ну що ж, відважся. В мене теж, признатися,
Солодка млость по віях розливається.
Мовчання. Сосій раптом схоплюється.
Ксантій
Ти не здурів, буває, не збезумився?
Сосій
Ні, сон найшов на мене від Сабазія. [165]
Ксантій
10 Йому, як бачу, ми обидва служимо:
Бо ж і на мене щойно, мов мідієць той,
Напав якийсь куняйло, клюнув носом я -
І тут мені химерний сон примарився.
Сосій
Й мені таке приснилось, як ніколи ще,
Та перше свій розказуй.
Ксантій
Так верзлось мені:
Орел великий закружляв над площею
І, пазурями щит схопивши мідяний,
Поніс його угору, а тоді той щит
Вже Клеонім, не птах той, упустив згори.
Сосій
20 Ну й вийшла тут на Клеоніма загадка!
Ксантій
Яка ж?
Сосій
Тепер при чарці можна кинути
Таке ось для розгадки: «А який то звір
На морі, в небі й на землі все щит губив?»
Ксантій
Ого! Якого ж лиха сподіватися,
Як сон такий приснився?