Комедії

Та заткни його!

Подай соломи. Буду пакувати вже.

Ловлять донощика й запаковують його. [65]

СТРОФА VI

Перша половина хору

930 В'яжи, пакуй як слід його,

Щоб у дорозі гостеві

Ця покупка

на кусні не розбилась.

Дікеополь

Авжеж, подбаю я про це.

Хай стогне, плаче цей горщок,

Що тріс в огні,

проклятий небом посуд.

Перша половина хору

Яка ж із нього користь?

Дікеополь

Він для всього придатний:

зливати бруд, мутити суд,

А ще наклепникам світить.

І добре в нім

Варити всякі... справи.

АНТИСТРОФА VI

Друга половина хору

940 Та хто схотів би для потреб

Тримати дома цей горщок,

що день і ніч

Тріщить, не зна спокою?

Дікеополь

(закінчивши пакувати)

Та витривалий він зате:

сюди-туди кружи-верти.

Не лусне він,

Хоч став уверх ногами.

Друга половина хору

Оце так упаковка!

Бeотієць

Я зароблю не мало. [66]

Друга половина хору

Ну й на здоров'я, гостю наш!

Бери його - й щаслива путь.

«о Неси його,

Куди провадять очі.

Дікеополь

Запакував паршивця. Фу, аж піт пройняв!

Бери вже, беотійцю, той горщок собі.

Бeотієць

Підстав-но спину під вантаж, Ісменію.

Дікеополь

Нестимеш обережно, хоч і ноша ця -

Не варта й жмуту клоччя, але все-таки

Хоч тим примітна, що тим разом зиск якийсь

Людині буде навіть... від донощика.

Беотієць виходить.

ЕПІСОДІЙ ШОСТИЙ

Вбігає слуга Ламах а.

Слуга Ламаха

А де хазяїн?

Дікеополь

Я ось тут. Чого тобі?

Слуга Ламаха

960 Для узливання Ламах наказав мені

На драхму в тебе закупити рябчиків,

На три - вугрів копайських, то прошу тебе...

Дікеополь

Який ще Ламах захотів тих ласощів?

Слуга Ламаха

Страшний: Горгона люта на щиті його,

А на шоломі - три хвостища-китиці. [67]

Дікеополь

Хоч би й щита заставив, не продам йому;

Над воблою хвостищем хай помахує.

(Показуючи на батоги).

А крик учиниш, - ось наглядачі мої.

(Бере закуплені товари).

Ну що ж, іду я. Бач, куріпки, рябчики

970 Мене обсіли. Чим погані китиці?

(Виходить).

СТРОФА VII

Перша половина хору

Гей, поглянь,

місто все,

Глянь-но ти на мужа того,

Хитрого-премудрого:

Лиш собі мир уклавши,

різними товарами торгує він.

І придбав-закупив

те, без чого дім - не дім:

Посуд, хліб,

ще й до хліба.

Провідця першої половини

хору

Блага всі самі собою радо йдуть йому до рук.

Ні, війни я вже ніколи в свою хату не пущу.

За моїм столом, розлігшись, не співати більше їй,

980 Сивій злюці, на підпитку пісню про Гармодія.

В дім щасливий і заможний увірвавшися, вона

Все і трощить, і плюндрує, все вверх дном переверта,

Громить, нищить, шаленіє. А коли порадиш їй:

Ляж, спочинь, вина старого мирний келих ти пригуб, -

Ще лютіше бешкетує, палить огорожі нам,

Чавить грона виноградні, топче, клята, геть усе.

АНТИСТРОФА VII

Друга половина хору

Гляньте ви,

Гордо як

він до столу он сідає, [68]

стравами пишаючись.

Пір'я птиць, знак достатку,

купами зсипає за порогом він.

Посестро-подруго

Афродіти і Харіт,

злинь до нас,

мила Згодо!

Провідця другої половини

хору

990 О як довго, ясночола, уникала ти мене!

Я не знаю, як це досі нас Ерот не поєднав,

Хлопчик, наче на малюнку, ще й з віночком круг чола?

Може, я тобі не пара, може, надто вже старий?

Та, коли моєю будеш, - три дарунки дам тобі:

Виноградом для початку гарну площу засаджу,

А тоді її у коло візьмуть смокви молоді.

Ну і знову підуть лози - все старому по плечу!

І, нарешті, все оточить ряд оливкових дерев,

Щоб, коли настане місяць, тіло змащували ми.

ЕПІСОДІЙ СЬОМИЙ

Окличник

1000 Народе, слухай! Нині з діда-прадіда

Всі п'ють під звуки трубні. Переможцеві -

Роздутий міх, як пузо Ктесіфонтове.

Дікеополь виходить з дому.

Агей, жінки і діти, чи не чуєте -

Трубив окличник. Що, позакладало вам?

Варіть, зайців білуйте, смажте рябчиків,

Місіть, саджайте і вінки несіть сюди.

Рожен подай-но, хай дроздів насмажу я.

СТРОФА VIII

Перша половина хору

Твій розум мати я б хотів,

А ще скоріше б я засів

1010 За стіл твій, чоловіче. [69]

Дікеополь

А як побачите дроздів,

Підсмажених, рум'яних?..

Перша половина хору

Ти і тепер, як завжди, прав.

Дікеополь

Роздмухайте багаття!

Перша половина хору

Дивись, як варить він обід, -

Усе як треба, все як слід, -

Майстерно куховарить.

Входить селянин.

Селянин

Ох, бідний я!

Дікеополь

Геракле, хто це йде сюди?

Селянин

Та чоловік нещасний.

Дікеополь

Ну, то геть звідсіль!

Селянин

1020 о любий мій, у тебе, тільки в тебе мир,

Мені хоч трохи, хоч на кілька літ надлий.

Дікеополь

А що з тобою?

Селянин

Ох, волів позбувся я!

Дікеополь

Та як?

Селянин

З-під Філи беотійці викрали... [70]

Дікеополь

І все ще походжаєш в білім одязі?

Селянин

Волів моїх рогатих, годувальників...

О лихо, лихо!

Дікеополь

Але я до чого тут?

Селянин

Я очі всі за ними, бідний, виплакав.

Отож коли Деркета з Філи жаль тобі, -

Закапай очі миром, бо й не бачу вже.

Дікеополь

юзо тра відчепись од мене, я ж не лікар тут!

Селянин

Закапай, милий, може, знайду воликів.

Дікеополь

Не буде діла. Йди канюч до Піттала.

Селянин

Одну хоч краплю в цю пляшчину, любий мій,

Одну-єдину краплю капни, змилуйся.

Дікеополь

Ні краплі! Забирайся, поки добрий я!

Селянин

О я нещасний! О робочі волики!

АНТИСТРОФА VIII

Друга половина хору

Він миром ласує один,

Мов нектаром, і більш ні з ким

Не думає ділитись.

Дікеополь

Полийте медом цей пиріг

І скумбрію засмажте. [71]

Друга половина хору

Послухай, що за гамір там.

Дікеополь

Вугрі - на сковорідку!

Друга половина хору

Вже слинка котиться мені.