Читаем Леся Українка. Книги Сивілли полностью

Загалом, Леся Українка реалізувала той потенціал, який можна назвати жіночою культурою, та вивела його поза межі біологізму й патріархальності. Це стало можливим лише тому, що її життя і творчість доповнювали й переливалися одне в одне. Стосунки з Кобилянською стали втіленням любові, творчості й розуміння, проектуючи ідеал фемінізованої духовної культури на її художні тексти. Травма, пережита біля ліжка смертельно хворого Мержинського, відкрила особливу трагічну напругу творчості, яку вона сама назвала зневагою до смерті (mit Todesverachtung). Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова загартувала й визначила коло її ідеалів. Хвороба поставила на межі життя і смерті, породила тугу мандрів, зробила «чужинкою» і туристкою та водночас дала свободу і загальнолюдську, транскультурну перспективу бачення світу. Одруження з Климентом Квіткою, якого називала «добрим та уважним другом, що вміє шанувати і моїх приятелів і мою приязнь» [96, с. 552], подарувало ще один вимір товариської духовної близькості й взаємодопомоги та збагатило символічну канву творчості. Спротив усталеним правилам і законам патріархальності, «ненормальність» любові, фатум творчого божевілля, який пізнала в моменти творчості, — усе це було закорінене в особливому онтологічному стані «інакшості», або «чужинки» в себе вдома, на який Леся Українка була приречена хворобою… Як зізнавалася вона матері за рік до смерті: «<…> історію Мавки може тілько жінка написати» [96, с. 606]. Але правда полягала в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка пізнала трагічний смисл життя і з погордою до смерті записувала свою історію у «книги Сивілли».

Список літератури

1. Boruszkowska I. Attitudes passionnelles. The Blue Rose (Блакитна троянда) — The First Play by Lesia Ukrainka // Cossacks in Jamaica, Ukraine at the Antipodes. Essays in Honor of Marko Pavlyshyn / Ed. by A. Achilli, S. Yekelchyk, and D. Yesypenko. Boston: Academic Studies Press, 2020. P. 348–362.

2. Bryson M. and Movsesian A. Love and its Critics: From the Song of Songs to Shakespeare and Milton’s Eden. Cambridge: Open Book Publishers, 2017. 566 p.

3. Chouchene Amina Marzouk. British Women Travellers in Algeria, Tunisia, and Morocco, 1850–1930 // International Journal of Humanities and Culture, 2019. Vol. 5. Issue 4. P. 29–37.

4. Foucault Michel. Of Other Spaces: Utopias and Heterotopias. URL: http://web.mit.edu/allanmc/www/foucaultl.pdf

5. Gilbert Sandra M., Gubar Susan. The Madwoman in the Attic. The Woman Writer and the Nineteenth-Century Literary Imagination. — New Haven and London : Yale University Press, 1979. 719 p.

6. Krys Svitlana. A Comparative Feminist Reading of Lesia Ukrainka’s and Henrik Ibsen’s Dramas // Canadian Review of Comparative Literature, 2007. Vol. 34. № 4. P. 389–409.

7. Lajosi Krisztina. Wagner and the (Re)mediation of Art: Gesamtkunstwerk and Nineteenth-Century Theories of Media // Frame, 2010. Vol. 23. № 2 (2010). P. 42–60.

8. MacNaghten P. & Urry John. Bodies of Nature: Introduction // Body and Society, 2000. № 6. Issue 3–4. P. 1—11.

9. Makaryk Irene R. Lesya Ukrainka’s Blakytna troyanda: A propos the Theme of Psychic Murder // Studia Ucrainica, 1984. Vol. 2. № 5. P. 25–32.

10. Minutes of the Vienna Psychoanalytic Society. Edited by Herman Nunberg and Ernst Federn. New York: International Universities Press, Inc., 1974. Vol. 2. P. 582.

11. Morris Richard E. The Victorian ‘Change of Air’ as medical and social construction // Journal of Tourism History, 2018. Vol. 10. Issue 1. P. 49–65.

12. Quirici Marion. Degeneration, Decadence, and Joyce’s Modernist Disability Aesthetics // Joyce Studies Annual, 2016. P. 84—109.

13. Sander L. Gilman. Wandering Imaginations of Race and Hysteria: The Origins of the Hysterical Body in Psychoanalysis. In: Performing Hysteria. Images and Imaginations of Hysteria. Ed. By Johanna Braun. Leuven University Press, 2020. P. 41–60.

14. Soder Hans-Peter. Disease and Health as Contexts of Modernity: Max Nordau as a Critic of Fin-de-Siècle Modernism // German Studies Review, 1991. Vol. 14. № 3. P. 473–487.

15. Sudradjat Iwan. Foucault, the Other Spaces, and Human Behaviour // Procedia — Social and Behavioral Sciences, 2012. Vol. 36. P. 28–34.

16. Urry John. The tourist gaze: leisure and travel in contemporary societies. London: Sage Publications Ltd., 1990. 180 p.

17. Woolf Virginia. On Being Ill. Hogarth Press, 1930. 34 p.

18. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. Київ: Либідь, 1999. 261 с.

19. Барт К. Христианин в обществе // Путь. Международный философский журнал. 1992. № 1. С. 180–210.

20. Бердяев Н. Спасение и творчество (Два понимания христианства) // Путь: орган русской религиозной мысли. Кн. 1. Москва : Информ-Прогресс, 1992. С. 161–175.

21. Білецький О. Трагедія Правди. URL: https://www.l-ukrainka.name/uk/Studies/TragedyOfTruth/Criticism.html

Перейти на страницу:

Похожие книги

Чикатило. Явление зверя
Чикатило. Явление зверя

В середине 1980-х годов в Новочеркасске и его окрестностях происходит череда жутких убийств. Местная милиция бессильна. Они ищут опасного преступника, рецидивиста, но никто не хочет даже думать, что убийцей может быть самый обычный человек, их сосед. Удивительная способность к мимикрии делала Чикатило неотличимым от миллионов советских граждан. Он жил в обществе и удовлетворял свои изуверские сексуальные фантазии, уничтожая самое дорогое, что есть у этого общества, детей.Эта книга — история двойной жизни самого известного маньяка Советского Союза Андрея Чикатило и расследование его преступлений, которые легли в основу эксклюзивного сериала «Чикатило» в мультимедийном сервисе Okko.

Алексей Андреевич Гравицкий , Сергей Юрьевич Волков

Триллер / Биографии и Мемуары / Истории из жизни / Документальное
100 Великих Феноменов
100 Великих Феноменов

На свете есть немало людей, сильно отличающихся от нас. Чаще всего они обладают даром целительства, реже — предвидения, иногда — теми способностями, объяснить которые наука пока не может, хотя и не отказывается от их изучения. Особая категория людей-феноменов демонстрирует свои сверхъестественные дарования на эстрадных подмостках, цирковых аренах, а теперь и в телемостах, вызывая у публики восторг, восхищение и удивление. Рядовые зрители готовы объявить увиденное волшебством. Отзывы учёных более чем сдержанны — им всё нужно проверить в своих лабораториях.Эта книга повествует о наиболее значительных людях-феноменах, оставивших заметный след в истории сверхъестественного. Тайны их уникальных способностей и возможностей не раскрыты и по сей день.

Николай Николаевич Непомнящий

Биографии и Мемуары