Локвук & Ко. Примарний Хлопець

У кухні заварився чай, і його щойно розлили по чашках. На столі тепер височів величезний шоколадний торт. Джордж уже нахилився над ним з ножем. Побачивши мене, він привітно махнув рукою:  

— Ти повернулася саме вчасно, Люсі. Я чекав цього торта цілий день, щоб виголосити наш останній вітальний тост. Дорогою до нього я мужньо переніс Локвудові вихваляння, ущипливі зауваження Голлі щодо скатертини й нарешті твій відпочинок. Але тепер...  

— А ще нам довелось вислуховувати твої нескінченні теорії, — відказав Локвуд. — І це було найгірше.  

—Твоя правда... Та зараз ти вже з нами, Люсі, й більше нас ніщо не зупинить у дорозі до цього красеня! — Джордж поворушив пальцями, притуляючи ніж до глазурованої поверхні торта.  

— Зачекайте, — мовила я. — Спочатку я хочу дещо сказати вам.  

Ніж зупинився. Завмер і Джордж, жалібно дивлячись на мене. Всі і   нттті    поставили свої чашки на стіл, стривожені тремтінням у моєму голосі. Я не сіла на стілець, лише стала позаду нього, поклавши долоні на бильце.  

— Я хочу зробити... оголошення. Останнім часом я багато думала й   дійшл   а висновку, що дещо триває в нас не так, як слід...  

Локвуд поглянув на мене:  

— Ти дивуєш нас. Я думав, що ви з Голлі...  

Голлі підвелась:  

— Може, мені краще вийти?  

— Це аж ніяк не стосується Голлі. — запевнила я. силкуючись усміхнутись. — Слово честі. Голлі. сідай, будь ласка. Дякую.. . Ні, це стосується тільки мене. Ви всі знаєте, що насправді відбулось у магазині Ейкмерів. Усе було не так, як пишуть про це в газетах. Полтергейст, який зруйнував магазин, дістав свою силу від мене.  

— І від мене теж, — додала Голлі. — Ми ж удвох сварились, ти знаєш сама.  

— Так, я це знаю. Але ж цю сварку розпочала саме я, і мій гнів розбудив Полтергейста... Ні, Джордже, пробач, — зупинила я його, коли він спробував утрутитись. — Я цілком у цьому впевнена. Це зробив мій Талант. Він дужчає, а мені дедалі важче стримувати його. Коли він пробудив Полтергейста, я повністю втратила самовладання. Та навіть коли мені вдається опанувати себе, коли я розмовляю з привидами чи слухаю, що вони кажуть, я більше не можу керувати своїм Талантом. Не можу тамувати його, й це стає для нас небезпечним. Ви всі пам’ятаєте пригоду в будинку панни Вінтерґарден. І той день, коли я розмовляла з Гостями у в’язниці,   під    землею. Тоді сила була в   них,    а не в мене. Я знаю, що нікого з вас там не було, але не певна, що це не повториться у вашій присутності. Я впевнена, що це станеться   неодмінно.    А це неприпустимо для агента, авжеж?  

— Ти надто суворо до всього підходиш, — зауважив Джордж. — 3 нами всіма трапляються різні речі. Я думаю, що ми допоможемо тобі...  

—Так, я знаю, що допоможете, — перервала я його. — Звичайно. Тільки це буде нечесно. Нечесно щодо вас.  

Голлі насуплено розглядала щось у себе на колінах. Джордж щось робив із своїми окулярами. Я міцно вчепилась пальцями в бильце стільця, відчуваючи, яке воно тепле й гладеньке.  

— Це все? — спокійно запитав Локвуд. — Саме це тебе й хвилює?  

Я поглянула на нього. Він сидів по сусідству зі мною.  

— Цього досить, — відповіла я. — Скільки разів я піддавала ваші життя небезпеці! Будь-що я стаю для компанії тягарем. 1 не хочу, щоб так тривало далі, — усміхнутися зараз мені було вкрай важко, та я змусила себе зробити це. — Ось чому, подумавши про все як слід, я вирішила негайно звільнитися з агенції «Локвуд і К°».  

У кімнаті запала тиша.  

— Поласував, нівроку, тортиком... — тільки й буркнув Джордж.  

   

   

Агенція —    заклад, що працює над виявленням та знищенням привидів. Нині в Лондоні існує більше десятка агенцій. Дві найбільші з них («Фіттес» і«Ротвел») мають сотні співробітників, а найменша («Локвуд і К°») — лише трьох. Здебільшого агенціями керують дорослі, однак їхньою головною силою є підлітки з потужними психічними Талантами.  

Аура    — сяйво, яке оточує прояви багатьох привидів. Здебільшого аура світла, і її можна побачити скоса. Найпотужніші аури відомі під назвою «потойбічне світло». Окремі привиди випромінюють чорну ауру, темнішу за довколишню нічну пітьму.  

Безногий —    різновид привида Другого Типу, з людською головою й тілом, проте без видимих ніг. Один із найнеприємніших проявів духів.  

Біль —    неприємне відчуття, що часто супроводжує прояв привида. В окремих випадках біль є таким сильним, що призводить до небезпечного заціпеніння.  

Бомба з привидом    — зброя, що складається з привида, ув’язненого в склянці з посрібленого скла. Коли скло розбивається, дух опиняється на волі, поширюючи довкола себе страх і піддаючи людей небезпеці дотику привида.  

Вода    3 давніх часів відомо, що привиди не люблять перетинати потоки води. У сучасній Британії це покладено в основу захисту від привидів: так, у центрі Лондона облаштовано мережу штучних каналів та рівчаків, які захищають основні торговельні райони. Деякі власники приватних садиб також викопують перед дверима своїх будинків канали, які наповнюються дощовою водою.  

Гість —    те саме, що й привид.