Макуха або штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"

Головним спонсором луценківської «Народної самооборони» виступив мультимільйонер грузинського походження Д. Жванія; про це відкрито говорив Юрій Луценко та хвалився сам Давид Важайович. В інтерв'ю газеті «Високий Замок» від 5 червня 2008 р. Д. Жванія визнав, що у 2007 р. брав участь у фінансуванні виборчої кампанії «Народної самооборони» і витратив на це 90 мільйонів. При цьому Д. Жванія наголосив, що цифра ця обчислюється «не у гривнях».

Цікава ситуація. Грузинський патріот Давид Жванія, який поміняв громадянство Грузії на громадянство Кіпру, а Кіпру - на України, витрачає шалені гроші на українські вибори. Для чого? Подібні акції в Україні - не рідкість, бізнесмени називають їх інвестиціями у політику. А кожна інвестиція має повернутися власнику з належною віддачею. Велика інвестиція в українську політику має принести і великі прибутки. А може шановний Давид Важайович є просто великим благодійником луценківської самооборони? Мабуть, що ні. Благодійність - це передусім безкорисливість, а Д. Жванія із своєї інвестиції вже одержав зиск у вигляді депутатського мандата члена українського парламенту від «Народної самооборони». Д. Жванія вже втретє стає народним депутатом України. Після першої каденції він отримав посаду міністра надзвичайних ситуацій, а тепер добився рекомендації його кандидатури на посаду голови Антимонопольного комітету України. Я ось дивуюся: навіщо процвітаючому бізнесменові, який крутить сотнями мільйонів доларів, щоденний клопіт державного службовця? Невже йому не вистачає 15 тисяч гривень (місячна зарплата українського міністра) до першого мільярда? Якби ж то він тихо і спокійно заробляв свою щомісячну платню, однак погляньте, що він витворяє.

Дивним чином втершись у довіру до Віктора Ющенка, Давид Важайович навіть став його кумом і майже з ним породичався. Зрозуміло, що й стосунки між ними були довірливими. Так тривало до отруєння кандидата у Президенти України. Після цього випадку, як стверджує сам Д. Жванія, Віктор Ющенко став його уникати. Що ж стало підставою для різкого охолодження колись теплих і приязних стосунків?

2. Отруєння Президента

Під час добре відомої тепер вечері на дачі в заступника голови Служби безпеки України Володимира Сацюка, на якій, за переконанням В. Ющенка, його було отруєно, Давид Важайович Жванія відіграв далеко не останню роль. Кандидат у Президенти України потрапив на цю злощасну дачу завдяки старанням свого грузинського кума. Оскільки у ЗМІ оприлюднено текст протоколу допиту Віктора Ющенка у цій справі, то краще процитуємо його:

«Я багато разів аналізував обставини раптового погіршення мого здоров'я у вересні 2004 року та події, які відбувалися напередодні цього, в процесі мого лікування і приходжу до висновку та впевненості, що у даному випадку було вчинено замах на моє життя шляхом отруєння, і воно було вчинено саме ввечері з 5 на 6 вересня 2004 року, під час вечері на дачі Сацюка В.М.

У неділю, 5 вересня 2004 року, я разом із своєю командою брав участь у передвиборчому мітингу в Чернігові. В той день Жванія Д.В. сказав мені, що він домовився про нашу зустріч із Головою Служби безпеки України Смішко І.П., його першим заступником Сацюком В.М. цього ж вечора на дачі останнього.

У мене склалося таке враження, що Жванія Д.В. сильно, навіть неймовірно сильно, надприродно наполягав, щоб ми поїхали до Сацюка В.М. Як він мені пояснив, начебто тому, що він обіцяв Сацюку В.М., і йому буде незручно, якщо ми не приїдемо на зустріч.

Після проведення мітингу в Чернігові ми поїхали на вечерю на дачу одних наших знайомих. На цій вечері Жванія Д.В. сидів поруч зі мною наприкінці він говорив, що треба буде поїхати до Сацюка В.М. на вечерю.

Коли 5 вересня 2004 року у Чернігові я сходив з трибуни і зупинився на останній сходинці, я сказав Жванії Д.В.: «Давиде, у нас мала бути чудова вечеря з організаторами мітингу, а ти мені влаштував зустріч з СБУ і тягнеш мене туди», на що він нічого не відповів.

Того вечора Жванія Д.В. просив мене поїхати на вечерю до Сацюка В.М. багато разів, може, сім разів.

Ми з Жванією Д.В. сіли в автомобіль і поїхали по дорозі. Автомобілі, які нас супроводжували, на моє прохання нас залишили» [177].

Вищенаведене свідчення В. Ющенка не залишає жодного сумніву: якби не Д. Жванія, кандидат у Президенти України на дачу до В. Сацюка не потрапив би. Та у цьому й не було особливої потреби. Це теж випливає із протоколу допиту.

«Запитання: Скажіть, чи потрібна Вам була ця зустріч з керівниками СБУ 5.09.04, чи була в ній необхідність, якась терміновість? Відповідь: Ні, ніякої терміновості та обставин, які б вимагали провести цю зустріч, не було. Це була загальна розмова, яка не тягнула за собою ніяких серйозних наслідків» [178].