МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ

“Політична проблема Закарпаття не може бути відірваною проблемою. Вона належить до цілости ідеалів і змагань 45-мільйонової української нації. Цього мусить бути свідоме Закарпаття і це мусить воно дати недвозначно зрозуміти світові. Тільки в рамках розв'язки майбутнього всієї України лежить майбутнє Закарпаття. Так само і доля Закарпаття на ближчий час мусить вирішитися по лінії інтересів всієї української нації. Отже, включити себе всеціло в широко розгорнутий сьогодні фронт всеукраїнських змагань. Це перша передумова успішности й правильности поставлення питання Закарпаття.

Першим практичним висновком бу де тут створення в ім'я власних ідеалів, власної політичної сили - в противенстві всіх агентур Праги, Москви, Будапешту й Варшави, які сьогодні діють на Закарпатті. Цим агентурам мусить бути виповіджена найрішучіша війна - в ім'я власних ідеалів: великих, ясних, захоплюючих. В ім'я ідеалів революційних, що мобілізують до боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу, що переростають усе злободенне, зводячи його до засобу, а не цілі, і вляють своїм визнавцям будуче почуття післанництва, яке вони мають сьогодні сповнити.

З усього доброго і злого в минулому треба витягнути остаточні висновки й станути на нові шляхи - до боротьби за нові ідеали. Найважнішим заложенням для виглядів цієї боротьби буде ствердження, що в ЧСР іде - як вказує на це багато даних - до великих змін. Скорше чи пізніше положення зміниться цілковито. Воно має змінитися і на нашу користь, а не на наше лихо. А вже ніяк не можна допустити Закарпаття до того, щоби Прага могла сьогодні його коштом рятувати себе. А діється це сьогодні, бо Закарпаття не зв'язує чехам рук, бо Прага раз-у-раз видвигає проти домагань словаків та німців - “автономію” Закарпаття, яке задоволене й щасливе, отже - мовляв - не закидайте нам злої волі. Його не сміє бракувати в протичеському фронті других націй ЧСР! Це не конечне до симпатій до других націй, а для найважніших інтересів самого Закарпаття.

Коли Закарпаття не почне сьогодні говорити сильною, і то дуже сильною, мовою, то в найближчому майбутньому або впаде жертвою мадярсько-польських зазіхань, або втратить не тільки всі вигляди на справжню автономію, але й те, що має.

Треба рахуватися з тим, що справа судетських німців в ЧСР на довшу мету перерішена. В це, можливо, не вірить Прага, але це мусять брати на увагу ті, що реально оцінюють ситуацію. В момент успішного завершення змагань судетських німців, вся ЧСР незвичайно захитається і чеська національна думка стане на вирішальній історичній точці. Саме в той критичний момент Закарпаття зможе підперти активно і зможе зреалізувати свою ідею. Ми переконані, що ця ідея найде тоді відклик і серед чехів і серед других заінтересованих чинників. Під умовою, що з нашого боку почнуться кроки до ясно назначеної мети, вже від сьогодні!

Яка це ціль? На місце сьогоднішної ЧСР має повстати три вповні самостійні держави: Чехія, Словакія і Закарпатська Україна. Річ ніяк не фантастична - коли існує Люксембург, Андора й Ліхтенштайн - і то існує на довшу мету, то чому не має повстати Українська Закарпатська Держава - на якийсь час, поки не злучиться з Києвом? А Чехія і Словакія можуть удержуватися як самостійні держави, взагалі на довшу мету. Закарпаття мало б стати зав'язком української державности! Звідси мала б розпочатися велика українська акція допомоги східнім Українським Землям у їх боротьбі за повалення большевизму.

Ця ідея така велика, така сильна й яскрава - що коли видвигнути її з могутнім розмахом і умілим підходом на Закарпатті, вона знайде багато, багато нових тисяч борців, і розіб'є в пух противників національної ідеї на Закарпатті.

Самостійні держави: Чехія, Словакія й Закарпатська Україна заключають між собою тісний пакт приязні. Їх незалежність буде міжнародньо загарантована. Мадярщина дістане ті етнографічні території, де мадярське населення творить більшість. Польща може дістати своїх 80,000 поляків, що живуть нині в ЧСР, тільки тоді, коли згодиться на злучення з Закарпатською Україною своїх теперішніх територій: Галичина, Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя. Інакше цих 80,000 остане при Чехії. Конечно, щоби поволі формувалося нове обличчя середньо-східньої Европи на національних принципах. Бо годі сьогодні, наприклад, Польщі в ім'я національного принципу віддати 80,000 поляків у ЧСР тоді, коли ця ж Польща у відношенні до українців про принципи нічого не хоче чути. Нова Европа має будуватися на послідовності, а не на облуді версальського зразку!

Така розв'язка чехо-словацької проблеми перешкодить постанню спільних мадярсько-польських кордонів, що вели б напевно до захитання рівноваги в середній Европі. Закарпаття прийме до себе значну частину української політичної еміграції з різних країн Европи й цим розв'яже у великій мірі сьогодні складну для низки держав проблему “бездержавности” скитальців. Закарпаття відживе культурно-господарсько, в цьому заінвестує багато капіталу українська заокеанська еміграція й завдяки цьому втягнеться ця занедбана закутина в сферу світського господарського процесу.

Всі три зв'язані союзом держави мусять станути виразно на протибольшевицькі позиції. Чехія мусить зрозуміти, що оборониться на заході тільки тоді, коли не даватиме Німеччині аргументів, що вона є пляцдармом большевизму в середній Европі. Гадаємо, що Прага, хоч і пізно, зрозуміє після ударів з боку Німеччини, наскільки сама їх стягнула на себе своїм союзництвом із Москвою.

Коли всі три держави будуть в тісному союзі, але будуть усе ж самостійні, - то це буде запорукою, що не буде між ними спорів, що в цьому закутку Европи відносини устабілізовані. Тоді й Англія, і Франція, і Німеччина, і Італія загарантують незалежність усіх трьох держав, бо це буде лежати в інтересі всіх потуг, щоби ні одна з трьох держав не втратила незалежности в нічию користь. Це зокрема єдина приємлива розв'язка для Англії.

Така тільки розв'язка майбутнього можлива сьогодні для Закарпаття, - і тільки така розв'язка буде означати, що Закарпаття зрозуміло свою ролю супроти всієї України в сьогоднішний вирішальний момент. За Закарпаттям у його боротьбі стоїть чуттьєво ввесь український народ. Тому, що ця боротьба йде за інтереси 45-мільйонової української нації, то політично Закарпаття може орієнтуватися тільки на єдину понадпартійну силу української дійсности, якою є український націоналізм”.