Розглянемо приклад Тоні. Ця дівчина пішла на побачення з Алексом, хлопцем, з яким познайомилася на заняттях з йоги. Алекс був надзвичайно вродливим і приголомшливо спортивним, він переконливо розповідав Тоні про те, що серйозно практикує медитацію та намагається досягти стану просвітлення. Але після наступної історії про те, як він навчився внутрішньому спокою та терплячості в ашрамі[43]
, Алекс повсякчас гарячкував, коли офіціантка не виконувала його замовлення відразу. «Та що ж вони так забарилися, ніби нам стейк аж із Нової Зеландії на літаку везуть!», «Трясця, у них тут що, офіціанти страйкують?» — нервував він. Така різниця між його словами й діями змусила Тоні відмовитися від другого побачення.Багато експертів із романтичних стосунків радять відразу дізнатися, чому ваш потенційний партнер розірвав стосунки з попереднім хлопцем чи дівчиною. Кажуть, якщо такі люди в усьому звинувачують своїх колишніх, це тривожний дзвіночок. Якби ж то все було так просто! Подібні категоричні поради, можливо, у чомусь і корисні, проте головне — це ваша власна розсудливість, адже ніхто інший не оцінить те, що ви відчуваєте. Кожен може сприймати якісь прояви в поведінці як небезпечні, та, попри те що іноді таке сприйняття може здаватися ірраціональним, остаточне рішення залишається саме за вами й вашим нунчі.
Довіряйте собі.
Тож як
Нунчі дає змогу дотримуватися «серединного шляху». Вам не треба відмовлятися від важливих для вас критеріїв і нав’язувати їх іншим, важливо пам’ятати про розсудливість та адаптуватися. Збирайте інформацію та в жодному разі не ігноруйте нові дані лише тому, що вони не відповідають вашим уявленням про те, чого ви хочете.
Знову звернуся до роману «Гордість і упередженість», у якому наочно підкреслено важливість нунчі під час вибору другої половинки. Зрештою, саме гордість та упередженість можуть викривляти нашу оцінку ситуації. Слово «гордість» у назві цього твору стосується снобізму містера Дарсі, який уважає сім’ю Беннетів меншовартісною. А от «упередженість» властива Ліззі Беннет, яка не може об’єктивно сприймати Дарсі, оскільки почула, як він сказав своєму приятелеві: «Вона нічогенька, але недостатньо гарна, щоб привабити мене»[44]
. Звісно ж, може здатися, що це вчинок справжньої наволочі, проте коли ми більше дізнаємося про його характер, то розуміємо, що він, вочевидь, нічого такого не мав на увазі й, мабуть, просто намагався поводитись як «крутий хлопець» у присутності своїх друзів.Протягом більшої частини роману Дарсі й Елізабет не можуть бути разом, бо їхнє сприйняття одне одного залишається негнучким. Але потім різні життєві проблеми (хвороба, сімейні чвари) змушують їх співпрацювати й долати відчуженість, щоб досягнути спільної мети. Вони відмовляються від упередженості, спостерігають за поведінкою одне одного в різних ситуаціях та адаптуються до нових даних. Обидва йдуть на надзвичайно складний для них крок: вони визнають, що гордість та упередженість могли викривити їхню здатність сприймати одне одного об’єктивно. Без цього трохи запізно віднайденого нунчі ніякого хепіенду, можливо, і не було б.
Згадайте пари, з якими вам подобається проводити час. Можу побитися на взаклад, що в них гарне нунчі. Пари, які зважають на почуття одне одного й передбачають потреби подружжя, якимось чином здатні підтримувати атмосферу доброти й піклування, занурюючи в неї й інших. Усім нам хочеться проводити якнайбільше часу з такими людьми. Геть інша ситуація з парами, у яких погане нунчі: вони не сприймають потреб подружжя або не вважають їх важливими. З такими ніхто не хоче спілкуватися. А що відчувають ті, хто опинився в подібних взаєминах? Що відбувається, коли кохана людина не сприймає ваших натяків, не розуміє ваших почуттів, не бачить, як її слова та вчинки впливають на вас, не здогадується, що й коли вам потрібно? Серце крається…
Безумовно, я знаю, що більшість експертів з романтичних стосунків зі мною не погодяться. На їхню думку, кохана людина не зобов’язана читати ваші думки. Мовляв, чітко та спокійно висловлювати власні потреби — це ваша відповідальність.
Якби ж то все було так просто! На жаль, ця порада не відповідає людській вдачі. Почуття зазвичай мають складну природу, цілковито їх не розуміє навіть людина, якій вони належать.