Імітуючи тон обуреного покупця, Ден спілкується з ним на одному рівні. Покупець відчуває, що його невдоволення почули та зрозуміли. Тому він утрачає бажання влаштувати скандал, бо вважає, що співрозмовник на його боці. Так Денові швидше вдається знайти прийнятне рішення, чого не сталося б, якби він сказав: «Та розслабся, чуваче, це ж лише пилосос!» (Хоча саме так він іноді й думає.)
Зверніть увагу на те, що Ден насправді не погодився безплатно замінити пилосос (можливо, він не має права ухвалювати таке рішення). Він не звинувачував своїх колег у тому, що сталося, і не сказав нічого несхвального про відповідний бренд пилососів. Використовуючи нунчі, ви можете «увійти в резонанс» із кимось, нічого не обіцяючи й не підкладаючи свиню іншим людям.
Під час першої зустрічі з важливою для вас людиною згадайте мою пораду, нехай вона й видається вам контрінтуїтивною: якщо менше думати про себе й зосередитися на всіх,
Нам часто кажуть, що запитання під час першої зустрічі з новою людиною — це добре. Безумовно, запитання до співрозмовника — це значно краще, ніж безперервний монолог про себе. Але вам може здаватися, що ви застосовуєте нунчі, коли насправді це не так. Розпитуючи співрозмовника, ви зосереджуєте на ньому увагу, але якщо не помічаєте його реакції на ваші запитання, то аж ніяк не покладаєтеся на нунчі. Чи не бентежать співрозмовника ваші запитання? Чи не зашарівся він, чи не почав затинатися або озиратися? Можливо, він примружився від люті? Не кожен скаже вам відверто: «Гей, це не надто тактовно!», але про обурення свідчитиме мова тіла, і вам треба її розуміти.
Тут я можу навести особистий приклад. Наведений далі діалог змусить будь-яку людину з азіатською зовнішністю якнайшвидше перервати розмову й надалі наполегливо уникати такого співрозмовника.
Що взагалі коїться у вашій голові, коли ви запитуєте про таке?
Власне, у свідомості людини з браком нунчі з наведеного прикладу є певний набір «правильних» відповідей (Китай, Японія, Корея тощо), і, якщо співрозмовник не вибирає варіант із цього набору, у її голові ніби спалахує червона лампочка з написом: «Неправильна відповідь».
Бентежить, наскільки часто мені доводилося пояснювати, чому не варто про таке розпитувати. Утім, в інструкції до фенів для волосся досі пишуть, що ними не можна користуватися, приймаючи ванну, тож, мабуть, деякі речі просто треба повторювати знову і знову. Отже, якщо ви не спецагент міжнародної служби, яка полює на майстра перевтілень, не варто запитувати про щось співрозмовника, а після його відповіді казати: «А от і ні!» — або в будь-який інший спосіб ставити під сумнів його щирість. Будь ласка, прийміть відповідь на ваше запитання й не прискіпуйтеся.
«Та мені ж просто цікаво було!» — це в жодному разі не виправдання в такій ситуації. Ваша допитливість не позбавляє співрозмовника права відповідати на ваше запитання так, як він уважає за потрібне. Або не відповідати взагалі. Це стосується й запитань на кшталт: «Коли вже плануєш одружуватися/вагітніти/худнути?» Не забувайте правило нунчі № 4: «Ніколи не нехтуйте змогою помовчати».
Невеличкий тест: визначте відповідальну людину
Уявіть, що ви менеджер з роботи з клієнтами та працюєте в компанії, яка продає ергономічні веганські кавоварки, виготовлені відповідно до всіх етичних міркувань. Якось увечері, коли ви вже відпочиваєте вдома після робочого дня, телефонує керівник вашого підрозділу й каже, що треба якнайшвидше їхати на коктейльну вечірку в центрі міста, оскільки її влаштовує друга за обсягом клієнтської бази у світі веганська мережа кав’ярень. Погані новини полягають у тому, що ви вже пропустили частину заходу, і, коли приїдете на вечірку, у вас залишиться з півгодини на спілкування. Як оптимально використати цей час?