Олександр Гогун. Як «народні месники» мстили народові.

На жаль, підрахунки знищених партизанами колабораціоністів, учасників ОУН-УПА і мирних мешканців просто неможливі. Немає комплексу документів, які б відображали хоча б відносно повну картину партизанського комуністичного терору в 1941-1944 pp. Імовірно, безпосередніми жертвами «народних месників» (часто й невинними) стали десятки тисяч совєтських громадян на окупованій території (якщо лише за один рік тільки загони, підпорядковані тільки УШПР, вбили мінімум 6 672 особи з місцевого населення!). Ще більше совєтських громадян стали непрямими жертвами діяльності совєтських партизанів — «антипартизанського» нацистського терору. Наведені факти відкривають маловідому й до сьогодні не переосмислену суспільством сторінку в історії совєтської репресивно-каральної системи. Навіть коли населення СССР опинилось у жахливих умовах окупації ворожим тоталітарним режимом, совєтське керівництво, замість того щоб якось полегшити долю десятків мільйонів людей, вкотре продемонструвало своїм «підлеглим», наскільки «довгі руки» в НКВД.

"Визвольний шлях" № 3 (672), 2004 р.

------------------------------------------------------------------------

[1] Див., наприклад: Александров К. Против Сталина. Восточные добровольцы во Второй мировой войне. Сборник статей и материалов. — СПб.: «Ювента», 2003. — С. 99.

[2] Безсмертя: Книга пам'яті України, 1941-1945. — К.: «Книга пам'яті України», 2000. — С. 224.

[3] ЦЦАГОУ, ф. 57, оп. 4, спр. 190, арк. 193.

[4] Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М.: «Олма-Пресс», 2001 // http://www.soldat.ru/doc/casualties/book/chapter5_13_07.html

[5] ЦДАГОУ, ф. 57, он. 4, спр. 190, арк. 77.

[6] Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944-1953 рр. Нові документи і матеріали. — К., 1998. — С. 32.

[7] РЦХИДНИ, ф. 69, оп. 1, д. 25, л. 37. Цит. за: Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. У двох книгах. Книга друга. Документи і матеріали. — К., «Либідь»-«Військо України», 1994. — С. 362-363.

[8] Там само. — С. 363-364.

[9] ЦДАГО, ф. 63, оп. 1, спр. 85, арк. 22.

[10] Білас І. Цит. праця. — С. 365-366.

[11] ЦДАГОУ, ф. 63, оп. 1, спр. 4, арк. 140.

[12] ЦДАГОУ, ф. 62, оп. 1, спр. 1521, арк. 173-175. Цит. за: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії НКВС-МВС, МДБ-КДБ. 1943-1959. Книга перша: 1943-1945. Літопис УПА. Нова серія. Т. 4 — Київ—Торонто: «Літопис УПА», 2002. — С. 186-187.

[13] ЦДАГОУ, ф. 63, оп. 1, спр. 85.

[14] ЦДАГОУ, ф 62 оп. 1І, спр. 21.

[15] Білас І. Цит. праця. — С. 413-415.

[16] Вгаeutigam О. So hat es sich zugetragen. Ein Leben als Soldat und Diplomat. - Wuerzburg, 1968. — S. 595-596.

[17] Органы Государственной безопасности в Великой Отечественной войне / Сб. док-тов. Том II Книга 2 Начало. 31 августа-31 декабря 1941 года. — М: «Русь», 2000. — С 371-372

[18] Білас І. Цит. праця. — С. 415-417.

[19] ЦДАГОУ, ф. 57, оп. 4, спр. 189, арк. 13.

[20] ЦДАГОУ, ф. 63, оп. 1, спр. 85, арк. 28-29.

[21] ЦЦАГОУ, ф. 63, оп. 1, спр. 4, арк. 95.

[22] ЦДАГОУ, ф. 63, оп. 1, спр. 99.

[23] Білас І. Цит. праця. — С. 413-414.

[24] ЦДАГОУ, ф. 57, оп. 4. спр. 189, арк. 80.

[25] Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944. Документи і матеріали. / Упор. О. Вовк, І. Павленко. Літопис УПА. Нова серія. Том 2. — Київ — Торонто, 1999. — С. 244-248.

[26] Там само. — С. 251-258.

[27] Там само. — С. 302.

[28] Літопис УПА. Том 2. — Торонто: «Літопис УПА», 1985. — С. 218-219.

[29] Боярчук П. Трагедія Старої Рафалівки: 50-річчя УПА: невідомі сторінки війни // Волинь (Луцьк). 04.08.1992.

[30] Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944... — С. 272.

[31] Білас І. Цит. праця. — С. 460-464.

[32] Інтерв'ю з Василем Куком // Особистий архів Олександра Гогуна.