- Справдi... Нам це навiть не спало на думку... - Молодiнова витягла з сумки ще одну фотографiю. - В печерах ми остаточно пересвiдчились, що лiтаючi квартяни - зовсiм примiтивнi створiння, щось середнє мiж нашими первiсними людьми i людиноподiбними мавпами. Вони, правда, вже використовують вогонь, але роздобувають його виключно з пожеж, запалених блискавками. Принаймнi ми так припускаємо, бо нiякого кресала або чогось схожого ми в печерах не знайшли. Квартяни вiдрiзняються вiд звiрiв лише тим, що вже мають примiтивнi iнструменти. Це грубо обробленi уламки каменiв та дрючки. А втiм, ми привезли цi iнструменти з собою, можете їх оглянути. Деякi з квартян завзятi колекцiонери. Мабуть, їх приваблює все блискуче, незвичне, бо їхнi житла переповненi шматками янтарю, золота, кварцу, барвистими уламками базальту...
- Отже, ви не знайшли навiть слiду якоїсь там вищої культури? розчаровано запитав Навратiл.
Молодiнова вже хотiла вiдповiсти, але Фратев її затримав:
- Хвилиночку! Ви менi обiцяли, що сюрприз номер один оголошу я! - Вiн побiг i одразу ж повернувся з якимось пакунком пiд пахвою. - Найцiннiшi предмети з квартянської колекцiї!
Перед враженими вченими з'явились два дивних предмети: старанно оброблений шматок якоїсь прозорої речовини i великий уламок металевої плити з гострими рваними краями.
Навратiл взяв у руки прозорий предмет.
- Природа цього, в усякому разi, створити не могла, - сказав вiн рiшуче. - Скидається на лiнзу, та ще й вiдшлiфовану абсолютно точно.
- I складену з кiлькох шарiв! - показав Северсон на мiсце, де лiнза була пошкоджена при ударi.
- А може, це деталi з нашого "Променя"? - запитав Шайнер. - Чи не збив їх на планету отой шалений метеорит?
- Нi, це неможливо! - заперечив Навратiл. - Лiнз такої незвичайної форми ми при побудовi "Променя" не використовували... - вiн уважно оглянув металевий уламок i похитав головою. - Ця рiч теж не з нашого лiтака. Аленко, прошу, зробiть аналiз металу.
- Гадаю, що це даремно, - заперечив Ватсон. - "Промiнь" облiтає навколо Кварти з швидкiстю вiсiм кiлометрiв на секунду. З не меншою швидкiстю летiв метеорит. Це означає, що жодна частина лiтака не може потрапити на планету, бо згорить у атмосферi...
- Справдi, ви маєте рацiю. В такому разi стає ясно, що обидва предмети були зробленi на Квартi. Як це пов'язати з примiтивним життям лiтаючих квартян?
- Слiди пiд кам'яним стрiмчаком та уламок лiнзи доводять нам, що, крiм лiтаючих квартян, тут живуть, можливо, далеко розвиненiшi створiння, яких ми досi не виявили, - мiркувала Молодiнова.
Фратев покрутив рiч в руцi, розкуйовдив пальцями чорне кучеряве волосся, почухав потилицю:
- П'ять пострiлiв по гавах! - це нам хороший подаруночок, знову маємо з чого тiшитись! Спочатку гналися за маревом i замiсть великого мiста знайшли свiтнi джунглi, потiм переслiдували лiтаючих людей, а виявили примiтивних створiнь на рубежi мiж людиною й мавпою. А тепер, нарештi, вияснили, що десь зовсiм поряд пiдстерiгають нас агресивнi незнайомi люди з хтозна-якою високою технiкою...
- Коли б я на вас не дивилась, я подумала б, що це говорить Грубер чи Краус! - обурилась Молодiнова. - Чому ви гадаєте, що вони агресивнi? Як у вас з'явилась така думка?
- Дуже просто! - засмiявся Фратев. - Огляньте оцей уламок уважнiше. Звiдки вiн? З якоїсь дитячої iграшки?.. Хай мене циклон змете з квартянської поверхнi, якщо це не уламок розiрваної гранати!
- Справдi, - погодився Северсон. - Фратев має рацiю... А що поробляють нашi мандрiвники по Надiї? Чи виявили вони щось цiкаве?
- Поки що небагато... - Навратiл подивився на годинник. - Ми так з вами забалакались, що я про них замалим не забув. Ми повиннi були викликати їх уже пiвгодини тому. Цаген, будь ласка...
Цаген увiмкнув передавач i кiлька разiв повторив виклик.
- "Ластiвка" знову не вiдповiдає, - сказав вiн стурбовано. - Мабуть, там щось не гаразд...
Фратев схвильовано пiдвiвся з крiсла:
- Треба поспiшити їм на допомогу. Цiлком можливо, що на них напали квартяни.
- Ну, то приготуйте "Стрiлу" до старту, - сказав Навратiл.
- Що - "Стрiла"! Вона неповоротка. В мене є краща iдея. Це i є наш сюрприз номер два. Ходiмте, прошу, я вам дещо покажу.
Знизавши плечима, Навратiл пiшов слiдом за Фратевим. Зупинились у печерi, де було складено вертолiт.
- Ви знайшли лопатi пропелера? - радiсно вигукнув Навратiл. - Тож швидше вiзьмемось за роботу, не можна втрачати жодної хвилини!
Через хвилину обидва вже тримали в руках iнструменти.
Вертолiт було змонтовано дуже швидко.
***
Вертолiт знявся у повiтря i неквапно полетiв над рiчкою. Ранковий туман розвiявся, вiтер ущух. Видимiсть була чудова.
Северсон пiднiс до очей бiнокль. Погляд його заблукав у Долину вогнiв, перебiг до вулкана, а потiм до скель, де кiлька годин тому вони виявили печери лiтаючих створiнь.
- Не бачу жодного квартянина, - сказав вiн задумливо.
- Мабуть, вони вдень сплять, - припустила Алена. - Оте їхнє "гуii...", яке закiнчується нечутним ультразвуком, цiлком iмовiрно: не мова, а засiб орiєнтування в темрявi, як у наших кажанiв.