Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Штаб Дієвої армії намагався використати наближення ГА до Збруча та вжити частини цієі армії і за її допомогою знову відібрати Проскурів, якщо доведеться; врешті, не допустити червоних до Кам'янця і зберегти для розміщення ГА відповідні простори вільними від ворожої загрози. Також треба було вжити заходів, щоб червоні не розбили наших східніх дивізій (2-ї та 3-ї) й не було втрачено Нової Ушиці й Могилева – нашої нової бази, куди вже з Румунії почав настигати вогнеприпас і деяке технічне приладдя.

Розпорядження Штабу Д. Армії. Сх. ч. 1.

ШДА своїми розпорядженнями прагнув ось до чого:

1) Нашими частинами, що оперували на Кам'янецькому напрямку, просунутися спочатку на Ярмолинці – Городок, маючи уступом у Солобківцях частину своїх резервів, і цим безпосередньо прикрити Кам'янецький напрямок; 2) Ввійти в маневровий зв'язок із двома галицькими бригадами, які з району Підволочиськ – Сатанів, повинні наступати на Чорний Острів; 3) Далі вже малося на меті цими двома групами вести концентрований наступ на Проскурів.

3 й 2 дивізії активно прикривають Могилівський і Ново-Ушицький напрямки.

Події на Кам'янецькому напрямку з 7.VІІ до 10.VІІ.

На ділі ж на Проскурівському напрямку події відбулися трохи інакше:

1. Запорожці не перейшли в наступ, а провадили аж до 10-го включно збільшену розвідку на Ярмолинці й згромаджували свої порозкидані частини В районі Зіньків-Солобківці, поближче до Ярмолинець. Командувач Запорізької групи в цей період інтензивно провадив працю з ліквідуванням різних небажаних настроїв «на Запоріжжі».

2. Група СС здійснювала свій намір одірватися на 5-7 діб від ворога й упорядкуватися в районі Лянцкоруня. Вона залишила невеличкі відділи на південь від Фрамполя. Як звітували отаман Коновалець і пполк. Безручко, СС були ще не готові провадити бої з ворогом.

3. Волинська група, з причини перевтоми, майже втратила боєздатність, відходила назад і зупинилася на фронті Смотрич – Сл.Смотричівська. На Волинську групу прикро впливало, між іншим, скупчення на її запіллі біля Лянцкоруня СС. Штаб Волинської групи надіслав доповідь, що СС готуються вирушити за Збруч. Деяких козаків 28. п.п. СС за грабунки у Смотричу 8.VІІ затримала Юнацька Школа; з розпорядження групи СС, трьох із них розстріляно. Коновалець умів приборкати сваволю й бешкет. Надалі подібних випадків у частинах СС більше не траплялося.

4. Одна 5 Галицька бригада цілковито виконала покладене на неї завдання. Вона перейшла 8.VІІ Збруч і, не зустрівши опору, 10.VІІ вже обсадила Чорний Острів. 22 Галицька бригада ще не скупчилася (біля Сатанова був тільки один курінь, який тримався пасивно).

Події на фронті східніх дивізій

2-га дивізія – Запорізька Січ – під натиском ворога 8.VІІ залишила Жмеринку й почала відсовуватися на Бар і далі – на Копайгород. На північ від цього району появилися повстанчі відділи Павловського й курінь Холодного-Яру, які відірвалися від Запорожців. Підполковник Удовиченко 8.VІІ дійсно захопив Рахни, але, з огляду на скупчення значних ворожих сил і розкиданість своєї дивізії, по згоді з Штабом армії, вирішив зосередити для кращого маневрування свої сили в районі Мурафа – Джурин. В наслідок цього, східні дивізії звільнили шлях Одеса – Жмеринка.

Ситуація над вечір 10.VІІ. Сх. ч. 1.

Отже, ситуація над вечір 10.VІІ склалася досить поважно. Відворот Запорізькоі Січі геть аж до Копайгорода відкривав усі шляхи від Жмеринки на Бар – Єлтушків – Нова Ушиця – Дунаївці – прямо в запілля Запорожцям.

А Запорожці скупчувалися для атаки Ярмолинців. Одначе ліве крило їхнє було в небезпеці: більш, як на перехід, ззаду, в районі Смотрича – Волинська група, за нею, біля Лянцкоруня, СС. Правда, ворожі відділи далі смуги Ярмолинці – Городок покищо не пхалися.

З появою 5-ї Галицької бригади під Чорним Островом і погрозою її Проскурову, значно поліпшала наша ситуація. Одначе, повна ізольованість 5-ї Гал. бригади й неготовість до бою й пасивність галицьких частин, що скупчилися біля Сатанова, ставили цю ізольовану бригаду в ризиковане становще. Від 5-ї Галицької бригади через НК ГА надійшли відомості про вороже ставлення, до неї населення, і прохання цієї бригади повернути її иазад до Збруча. Наслідком хиткого стану фронту, в районі Кам'янця появилися обози різних частин і дезертири.

Лінія оборони Кам'янця.

Тому, після докладного з'ясування цієї справи в Штабі Дієвої армії в присутності Головного Отамана, було вжито таких заходів:

1. Для упорядкування запілля й безпосереднього захисту Кам'янецького району влаштовано, так звану, лінію оборони Камянця (це розпорядження видано ще 8.VІІ). За начальника її призначено ген. Колодія, до його розпорядимости поступило загалом біля 800 багнетів і 2 гармати. Серединою ця лінія проходила через Дунаївці. За цю лінію не мали права переходити ніякі частини й їхнє запілля.

2. Зміцнити своє становище на Кам'янецькому напрямку, притягнувши ще одну галицьку бригаду в район Кам'янця на допомогу Волинській групі. Надіслано прохання про бригаду УСС (для неї призначено район на захід від Оршина).