Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Треба зазначити, що червоні дуже поважно поставилися до наступу на 3 дивізію. Вони стягують найкращі, так би мовити – «премійові» частини. Крім 45 дивізії, вирушив проти української дивізії регулярний полк самого «папи комунізму» товариша Леніна. А до того матроси – «краса і гордість безкровної революції» і кілька інтернаціональних відділів, між ними й відділ жидівський. Разом – до 6-8 тисяч 6ійців, 3 панцерні потяги, солідної конструкції, з важкими гарматами.

Удовиченко та повстанці Павловського мали щось 3-3,5 тисячі багнетів та шабель.

Отже, червоні дійсно скупчили переважаючі сили, вели бої вперто й настирливо.

По несподіваній для їхньої Вапнярської групи поразці 26.VІІ, червоні вже 27-го рішуче атакують праве крило Удовиченка й продовжують бої на протязі 4-х діб.

Цікаво, що на допомогу 45-й дивізії на Вапнярському напрямку, червоні демонструють на Могилів, захоплюють Ямпіль, своїми бандами намагаються внести заколот на тилах 3-ї дивізії. Гадаю, що головною причиіюю їхнього неуспіху оуло запізнення загального перегрупування їхньої південної групи. Полк Леніна наспів тільки 27-го й розпочав свій наступ. Здається, коли б перейшли большевики в протинаступ 26-го своєю південною групою, наслідки боїв, можливо припустити, були б трохи інші. Також звертає на себе увагу їхня слабенька демонстрація на Могилів і нехтування ними напрямку Рудниця-Ольшанка-Ямпіль-Могилів.

Захоплення червоними Могилева, на що вони мали змогу (малосилість нашої могилівської залоги), подавало їм надію на успіх. Втрата цього важливого пункту (осередку) правдоподібно примусила б Удовиченка відтягти туди частину своїх сил і ослабити Вапнярський напрямок.

Думається нам, що червоні не бажали вести будьяких операцій значними силами вздовж Дністра, зважаючи на непевність своїх відносин до румунів, а тому й провадили тільки слабеньку демонстрацію, яка, зрозуміло, й не дала бажаних наслідків.

Оцінка акцій пполк. Удовиченка.

Бої 3-ї дивізії під Вапняркою заслуговують окремого відзначення, як позитивні зразки успішних і сміливих дій меншої частини проти далеко сильнішого ворога. Удовиченко, скупчивши свою дивізію, не дає ворогові перейти в загальний наступ та охопити себе з двох боків, а сам попереджує його намір блискавичним ударом спочатку на північ – і жене ворога геть з поля бою. На другий день він уже готовий до рішучого бою з сильнішою південною групою. Тут Удовиченко спочатку дає відсіч ворожому натискові і тільки 30-го, коли червоні знесилилися, він атакує їх на всьому фронті і відсовує на південь.

Треба відзначити, що частини 3-ї дивізії не чекають наказу згори, а самі оцінюють ситуацію і з власного почину допомагають одна одній. Так, 27-го, коли червоні густими лавами навалилися на с. Вербове, яке стійко тримали в своїх руках сотні 7-го полку, 9-й полк, помітивши небезпеку для свого сусіда, хоч у самого на фронті бій, важко б'є по тилах червоних, що напирали на Вербове, і ворога відбито з великими для нього втратами. Гарматчики ділили бойову славу із стрільцями.

Бій виграно.

Необхідно оцінити те важке становище, в якому опинилася 3-тя дивізія. Серйозний неуспіх, можливо припустити, спричинився б до повного знищення цієї дивізії, бо в близький час ані підкріпити своєчасно Удовиченка, ані рятувати його після неуспіху було ніким і нікому.

3-тя дивізія діяла ізольовано й мусіла покладатися на свої власні сили й умілість.

Ситуація з 27 до 29 була остільки загрозлива й небезпечна, що в штабі з тремтінням стежили за ходом боїв, – отже, наш Ролянд не загинув, а придбав бойової слави собі й українським прапорам.

Оцінка й аналіза операції.

В наслідок боїв на всьому Українському Фронті з 26 до 30.VІІ, ми розбили большевиків на крайніх крилах. На Вапнярському напрямку кривавий двобій між Удовиченком та його ж славетною дивізією з одного боку, та Вапнярською червоною групою – з другого, скінчився блискучою перемогою наших військ.

Ворог відсунувся далеко на південь, щоб відірватися від непереможньої 3-ї дивізії.

Значення Вапнярських боїв.

Взагалі, успіхи на Вапнярському напрямку мали для нас велике значення.

1. Найбоєздатнішій на Українському фронті совєтській 45-й дивізії з поодинокими ударними частинами ми нанесли значну поразку.

2. Ми міцно посідаємо Вапнярку і відкинули ворога далеко на північ.

3. 3-тя дивізія погрожувала Одеському напрямкові і большевики звідси не мали змоги допомогти Жмеринській групі.

4. Могилівський напрямок було надійно прикрито, і складалася сприятлива ситуація для початку широких операцій.

Отже, перемога лишилася на боці слабішого кількістю, але сильнішого духом, злютованням і вмілістю. Кожну з большевицьких груп було розбито нарізно.

На Проскурівському напрямку ми також розбили 1-шу совєтську дивізію й здобули Проскурівський район, обсадивши р. Бужок. Ворог у повному відвороті на північ, шляхи на Старокостянтинів і навіть Шепетівку майже вільні.