За що нас калічать? За що ми кладемо свої голови, за яке життя, за чиї інтереси? — Це кат Сталін хоче замість Гітлера панувати над народами. Через нього ми гинемо по госпиталях і лягаємо трупом в чистому полі! Кремлівський дракон сказав, що ми дійдемо лише до Сяну і Бугу, а там буде битись польська армія. А що ж вийшло? Тепер нас топлять у Вислі, женуть автоматами на Прусію, летять наші голови під Варшавою, а кінця війни ще не видно.
На фронті гибне тільки наш брат-українець. За таємним наказом Сталіна від 12 січня 1944 року СП № 0017 — трудящих України гонять тільки в першу лінію фронту, стріляють їх сотнями тисяч, щоб пізніше легше було кувати Україну в більшовицько-московські кайдани. І ніхто мерців не закопує, ніхто важко поранених не підбирає.
Під Львовом лежав у полі ранений Бабій Сава Олександрович — боєць 812 полку 304 стрілецької — Житомирської дивізії. Він три дні спливав кров'ю і ніхто з санітарів не підібрав його. Цей син Поділля що народився в селі Семиківцях Чемеровецького району, помер як бездомний жебрак. Так умирають деcятки тисяч бійців-українців. Трупи валяються на бойовищах як колоди, а чорні круки видовбують їм очі. Лише в час останніх наступів під Холмом не підібрано 314 трупів, під Бродами 1318, в околицях Львова 930, біля Ясс — 279 трупів.
Брати! Кривавий деспот Сталін по українських кістках хоче зайти якнайдальше на Захід, щоб запрягти в московське ярмо нові народи. Не вийде! Хай московські держиморди самі воюють за плани мракобіса Сталіна. А плани його — це сон рябої кобили. Хіба ж не видно, що цією війною заправляють англо-американці? Вони водять дурного Сталіна за повід як цигани сліпого ведмедя на ярмарку.
Брати! Ми прогнали Гітлера з України. Тепер пора голови зняти кремлівському цареві Сталіну, його соратникам хрущовим і терористичному апаратові — НКВД. Тоді настане щасливе життя на Україні — без колгоспної панщини, національного гніту, без Сибіру, без голоду, концтаборів, стахановщини, штрафів і надзвичайних судів. Тоді Україна, як Самостійна Держава, буде жити в дружбі і приязні з усіма вільними народами.
Брати! Одужавши, повертайтесь додому. Український народ допоможе вам пробратись до рідних сіл і міст. На місцях організовуйте бойові повстанчі загони і вливайтесь до Української Повстанчої Армії — єдиної визвольної Армії українського народу.
Хай живе Самостійна Україна!
Слава Революційному Урядові України — Українській Головній Визвольній Раді!
Смерть Гітлеру і Сталіну!
Військова Національно-Визвольна Організація 1-го Українського Фронту
Передай товаришеві!
Ховай від ворогів.
Сталинские чиновники заставляют вас выполнять непосильные нормы. Вы постоянно голодные, измученные, вынуждены работать, чтобы получить кусок черного хлеба для пропитания себя и семьи.
Сталинская власть думает не о вас, а о своих империалистических планах. Боритесь против сталинско-большевистских империалистов и эксплуататоров за Украинскую Независимую Державу и государственную независимость и социальное освобождение всех порабощенных Москвой народов.
В Украинском Государстве Вы будете совладельцами фабрик, будете иметь восьмичасовый рабочий день, высокую заработную плату, всестороннее обеспечение, и полную национальную и личную свободу.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ СВОБОДНЫЕ ТРУДЯЩИЕСЯ В ГОСУДАРСТВЕ УКРАИНА!
Литература
Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: В 2 кн. Кн. 1. Київ, 1 994 432 с.
Боровець-Бульба Т. Армія без держави. Слава і трагедія українського повстанського руху. Київ; Торонто; Нью-Йорк, 1 996 270 с.
Даниленко В., Касьянов Т., Кульчицкий С. Сталінізм на Україні. Київ, 1 991 265 с.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1 993 230 с.
Косик В. Україна під час Другої світової війни 1938–1944 рр. Київ; Париж; Нью-Йорк; Торонто, 1 992 730 с.