Посилання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42063253Теза із рішення:
«…Конституційний суд України в п. 4 свого рішення від 30 вересня 2009 року у справі № 1–23/2009 «Про право на правову допомогу», роз'яснив, що згідно з Конституцією України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (частина перша статті 63). Конституційний Суд України відзначає, що кожній особі, зокрема свідку під час допиту в органах дізнання чи досудового слідства та особам при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна можливість отримувати правову допомогу для захисту від можливого порушення права не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, які можуть бути використані у кримінальному процесі для доведення обвинувачення зазначених осіб. Такий висновок підтверджує і практика Європейського суду з прав людини: у рішеннях «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року, «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 року та «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року суд визнав, що використання показань осіб, які вони давали як свідки без участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права, для доведення вини у вчиненні злочину ними (свідками) або їх співучасниками є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…»108) рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18 січня 2013 року, справа № 2208/780/12, суддя Драч І.В.
Посилання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29594380Теза із рішення:
«.Суд не бере до уваги протоколи явок з повинною ОСОБА_3, оскільки ці свідчення отримані у ОСОБА_3 працівником міліції ОСОБА_12 без роз'яснення права на захист, та без участі захисника, хоча за висновком судово — психіатричної експертизи ОСОБА_3 мав і має психічні вади, що є підставою для обов'язкової участі адвоката. Ці свідчення ОСОБА_3 є неналежними доказами оскільки здобуті з порушенням вимог статті 45 КПК України в ред. 1960 року. У рішенні по справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року Європейський суд з прав людини зосередив увагу на тому, що «як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Право на захист буде непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника…»109) рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2014 року, справа № 232/5754/12, судді: Ковбаса Ю. П., Гайд Г. В. та Шлапак Д. О.
Посилання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39659069Теза із рішення:
«…Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини в рішенні вказаного суду по справі «Шабельник проти України» № 16404/03 від 19 січня 2009 року, щодо використання доказів, здобутих із порушенням права затриманого на мовчання та права не свідчити проти себе, вказаний суд зазначив, що це — загальновизнані міжнародні стандарти, які є основними складниками поняття справедливого судового розгляду за статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.»110) рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2012 року, справа № 1–166/11, судді: Леонтюк Л. К., Щасна Т. В.
Посилання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21513347Теза із рішення:
«..Крім того… Європейський Суд зазначає, що українське законодавство передбачає обов’язкове представництво захисником інтересів осіб, яким у випадку засудження судом загрожує довічне ув’язнення…»111) рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2015 року, справа № 755/8115/14-к, суддя Бірса О. В.
Посилання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47103672