Precedent UA — 2015

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38873164http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39218082

Теза із рішень: «…Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України»)».

27) рішення Корсунь — Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2014 року, справа № 699/1375/14-а суддя Побережна Н. П.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41591996

Теза із рішення: «…Наведене узгоджується з практикою Європейського суду щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує право на забезпечення особі можливості допитати свідків, скористатися допомогою захисника, відповідні права на що гарантуються підпунктами «с» та «d» пункту 3 статті 6 Конвенції… Суд… зазначив, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, який у разі необхідності призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду; що усі свідчення зазвичай повинні надаватися під час відкритих засідань, за присутності обвинуваченого, з метою забезпечення змагальності процесу…»

28) рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 грудня 2014 року, справа № 236/2409/14-а, суддя Мірошниченко О. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42193749

Теза із рішення: «Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року справа «Вєренцов проти України» заява № 20372/11, п. 76, Європейський суд констатував: порушення права заявника на захист. Так підпункт «Ь» пункту 3 статті 6 гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а, отже, ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів». Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод можливості викласти суду, який розглядає справу, всі необхідні аргументи захисту, і таким чином вплинути на результат провадження (див. рішення від 30 вересня 1985 року у справі «Кан проти Австрії» (Сап у. Austria), п. 53, Series А № 96; ухвалу щодо прийнятності від 26 червня 1996 року у справі «Коннолі проти Сполученого Королівства» (Connolly v. the United Kingdom), заява № 27245/95, та рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» (Mayzit у. Russia), заява № 63378/00, п. 78). Більш того, засоби, доступні кожному, хто обвинувачується у кримінальному правопорушенні, мають включати в себе можливість ознайомитися з результатами розслідування, що проводилося впродовж провадження, з метою підготовки свого захисту (див. ухвалу щодо прийнятності від 15 січня 1997 року у справі «К. Г.П. проти Нідерландів» (C. G.P. v. the Netherlands), заява № 29835/96, та рішення від 18 березня 1997 року у справі «Фуше проти Франції» (Foucherv. France), пп. 26–38, Reports 1997-II). Питання адекватності часу та засобів, наданих обвинуваченому, повинно оцінюватися з огляду на обставини кожної конкретної справи…»

29) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року, справа № 820/4634/14, суддя Мар'єнко Л. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37630173

Теза із рішення: «…При розгляді зазначеної справи судом взято до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні по справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року щодо відсутності законодавчого акту з питань реалізації права на мирні зібрання, який був би ухвалений Верховною Радою України, як того чітко вимагають статті 39 та 92 Конституції України та неможливість для місцевих органів влади належним чином врегулювати процедуру проведення зібрань через відсутність такого законодавчого акту, неможливість для заявника передбачити наслідки своїх дій у зв’язку з вищевказаними недоліками нормативного регулювання…»

30) рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, справа № 826/145/14, судді: Кузьменко В. В., Василенко Я. М. та Степанюк А. Г.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37489447