Precedent UA — 2015

«Суд повторює, що стаття 5 § 3 Конвенції гарантує кожному, кого заарештовано або затримано за підозрою у вчиненні злочину, захист від свавільного чи необґрунтованого позбавлення свободи» (§ 42)

«Суд повторює, що згідно з його практикою судовий контроль, передбачений статтею 5 § 3, має відповідати певним вимогам, одна з яких полягає в тому, що до винесення відповідного рішення посадова особа, яка здійснює судову владу, повинна особисто заслухати затриману особу» (§ 46)

«…Суд відмічає… що заявник та його адвокат не мали можливості провести перехресний допит цього свідка ні на одній із стадій судового розгляду, навіть в якості анонімного свідка, а національні суди ґрунтували свої висновки на її письмових показах, наданих на стадії попереднього слідства…» (§ 56)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–101187

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1288179865

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

1) рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2011 року, справа № 4–48/2011, суддя Волкова О. І.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18733648

Теза із рішення: «…Зазначаючи, що порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у рішеннях Європейського суду… констатувалося Європейським судом з огляду на відсутність у рішеннях суду щодо тримання особи під вартою обґрунтування застосовності законодавчо визначених підстав для тримання особи в контексті обставин конкретної справи. Зокрема, це полягає у перерахуванні визначених законом підстав тримання під вартою без зазначення, що саме з обставин справи змусило суд дійти такого висновку та відсутності у рішеннях, щодо продовження тримання особи під вартого аналізу актуальності ризиків, які на початку слідства були підставою для взяття під варту…»

2) рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2011 року, справа № 10 — 272/11, судді: Погорєлова Г. М., Рудяк А. В. та Гребенюк В.І.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20506322

Теза із рішення: «…Відмовляючи в задоволенні подання, суддя в постанові зазначив, що посилання слідчого щодо обсягу проведених слідчих дій у певний проміжок часу, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на вимогах національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини щодо порушення п. 3 статті 5 Конвенції, а саме: на рішення … в яких Європейським судом констатувалося про відсутність у рішеннях суду обґрунтування застосовності законодавчо визначених підстав для тримання особи під вартою в контексті обставин конкретної справи…»

3) рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27 лютого 2015 року, справа № 537/2064/13-к, суддя Мурашова Н. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42888933

Теза із рішення: «…Більшість свідків залишились недопитаними у судовому засіданні, що позбавило підсудну та її захисників можливості задати питання цим свідкам. В рішеннях Європейського суду з прав людини… наведене визнано неприйнятним та таким, що порушує право обвинуваченого на захист, порушує принципи безпосередності дослідження доказів…»

4) рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2012 року, № 5–2706 км 12, судді: Григорєва І.В., Єленіна Ж. М. та Фурик Ю. П.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25235683