Читаем Пригоди бравого вояки Швейка полностью

Пригоди бравого вояки Швейка

Поручник Дуб однак випив цілий дзбанок без жодних дальших наслідків, чим підтвердив прислів’я «Добрій свині все на користь».

Всі дуже помилялися, коли сподівались, що ночуватимуть в Туровій-Вольській.

Надпоручник Лукаш викликав телефоніста Ходоунського, рахункового фельдфебеля Ванєка, ротного ординарця Швейка та Балоуна. Наказ був простий: всі залишають зброю в санітарній частині і негайно вирушають в дорогу на Малий Паланець, а потім вздовж потоку вниз у південно-східному напрямку - на Лісковець.

Швейк, Ванєк і Ходоунський - квартир’єри. Вони мусять забезпечити нічліг для роти, яка за годину або найбільше за півтори прийде за ними. Балоун тим часом у місці, де буде ночувати він, тобто надпоручник Лукаш, мусить наказати засмажити гуску, а трьом іншим доручається пильнувати за Балоуном, щоб він не зжер половину. Крім цього, Ванєк із Швейком мусять купити свиню для роти вагою відповідно до кількості людей у роті. Вночі варитимуть ґуляш. Нічліг для солдатів мусить бути пристойний, треба обминати завошивлені хати, щоб люди як слід відпочили, бо рота вже о пів на сьому ранку виступає з Лісковця через Кростєнко, на Стару Сіль.

Треба знати, що батальйон вже не мав нестачі в грошах. Бригадне інтендантство в Сяноку виплатило йому авансом за майбутню бойню. В ротній касі було понад сто тисяч крон, а фельдфебель-рахівник Ванєк дістав наказ по прибутті на місце (тобто вже в окопах) підрахувати і виплатити перед смертю роті за недоданий хліб та обід дійсно належну їй суму.

Поки всі четверо збиралися в дорогу, в роті з’явився місцевий священик і роздав солдатам листівки з «Люрдською піснею», в залежності від національності, кожному його рідною мовою. В нього була ціла купа цих пісень. Йому їх залишила для роздавання маршовим військовим частинам якась особа визначного військового церковного сану, що роз’їжджала з якимись повіями по спустошеній Галичині в машині.

Де в долині струмок, де гора понад ним,Вістку янгольський дзвін сповіщає усім.Аве, аве, Марія!Оповив святий дух і Бернарду малу,На той берег спішить на квітчасту траву.Аве!А на скелі це що? - дивне сяйво росте, -Ясна постать у нім і обличчя святе!Аве!Білий одяг, як сніг, із лілей, певне, він,На суконці ясній поясок із хмарин.Аве!Сп’яла руки, в руці білі чотки і хрест.Таж це Діва свята, це Цариця небес!Аве!Ясний промінь святий на Бернарду упав,Зчервоніла вона від небачених сяйв.Аве!На колінках вона молиться гаряче,Божа Мати тоді до Бернарди рече:Аве!Без гріха тільки я народила колись -Отож хочу усім помагати я скрізь -Аве!І до мене сюди лине вірний мій люд,Помолися і ти! Спокій знайдеш ось тут!Аве!Всім народам скажи, чоловікам, жінкам,Що це тут мій ковчег і величний мій храм!Аве!А струмок той живий, що дзюрчить і пливеСкаже вам, що для вас в мене серце живе.Аве!Слава, слава тобі, ти, долинко мала,Мати Божа ось тут собі місце знайшла!Aвe!О, Маріє свята - тут печера Твоя,Ти нам рай принесла, що Тобою сія!Аве!І від першого дня в щасті й горі журбіЮрби ходять сюди поклонятись Тобі!Аве!А між тими, що йдуть, між Твоїми людьми,В дні важкі і сумні йдем до Тебе і ми!Аве!Зглянься, Мати, на нас, перед нами іди,Там, де Божий престол, Ти веди нас туди!Аве!О, Царице небес, поможи нам усім,Так, як мати свята, рідним дітям своїм!Аве, аве, Марія!

У Туровій-Вольській було багато лятрин, і всюди в них валялися папірці з «Люрдською піснею».

Капрал Нахтіґаль з-під Кашперських гір роздобув у переляканого єврея пляшку горілки, зібрав кількох товаришів, і вони почали співати німецький текст «Люрдської пісні» без рефрену «Аве» на мотив пісні «Принц Євген».

Перейти на страницу: