Читаем Пригоди бравого вояки Швейка полностью

стор. 167. Кіш-Березна (Мала Березна), Ужок - великі села на Закарпатті.

стор. 169. Австро-німецький наступ на Сяні. - У зв’язку з затишшям на західному фронті, німецькі війська дістали змогу розпочати наступ в Галичині, внаслідок якого росіяни у травні 1915 p. відступили за річку Сян.

стор. 177. Сянок - місто у західній Галичині.

стор. 193… В якому році Філіпп Македонський розбив римлян… - Поручник Дуб, перебуваючи в нетверезому стані, трохи переплутав події, бо Філіппа римляни завжди розбивали, востаннє - у 197 p. до н. е. у битві під Кіноскефалє.

стор. 199. Венцеслава Лужицька (1835 - 1920) - редактор жіночого журналу «Лада» і авторка сентиментальних оповідань.

стор. 205. «У Шугів» або «У Дворжаків» - притони в Празі.

стор. 233. «Святий Їндржих» - поліцейський комісаріат в Празі, що містився на Їндржихівській вулиці.

стор. 242. Ярослав із Штернберґа - нібито у 1241 році розбив Батия під Гостином у Моравії. Перед битвою йому, згідно з легендою, з’явилася Богородиця і своїм втручанням допомогла на голову розбити татар. Насправді такої битви з татарами не було. Мабуть, чеський літописець переплутав мадярів з татарами.

стор. 244. Прага - одне із передмість Варшави має назву Прага (пол. Praga, на відміну від чес. Praha).

стор. 255… За цісаря Леопольда - Леопольд II, брат Йосифа II, панував тільки два роки (1790 - 1792).

стор. 261. Хухлі - передмістя Праги.

стор. 266… як на свято Тіла Божого - з восьмиденкою - через вісім днів після свята Тіла Господня під час обідні згадувалось про це свято. «Lustige Blatter» - («Веселі сторінки») - німецький гумористичний журнал. Гінденбурґ Пауль (1847 - 1934) - німецький генерал, потім маршал, який після першої світової війни двічі вибирався президентом німецької республіки.

стор. 274. Канімура - прізвисько, що утворилося від прізвища японського генерала з часів російсько-японської війни 1904 - 1905 рр.

стор. 291… Лібуша віщує славу Празі… - Діва Лібуша - до панування першого чеського князя Пржемисла - володарка чехів; за старовинними чеськими легендами, вона володіла даром пророцтва і провіщала славу Празі.

стор. 293. Генерал Лаудон - Гедеон Арношт (1717 - 1790) - прославлений австрійський полководець, який служив спочатку в російській армії, потім з 1742 p. - в австрійській; переміг прусського короля Фрідріха II в 1759 p.; пізніше відзначився у війні проти Туреччини. Ім’я його оспівувалось у солдатських піснях всіма мовами народів Австрії.

стор. 295… після війни ще сто років служитимеш додатково… - Військова служба в Австро-Угорщині тривала два три роки, але якщо солдат потрапляв до в’язниці, він повинен був після закінчення строку служби ще залишатись в армії, бо той час, який він перебував у тюрмі, не враховувався до загального строку військової служби.

стор. 304. Золінґенська сталь. - Місто Золінґен - в західній Німеччині - було відоме виготовленням високоякісної сталі.

стор. 310. Секта гезихастів - секта релігійних фанатиків серед афонських монахів XIV ст., які вірили, що коли вони довго дивитимуться на свій пуп, то побачать божественне сяйво.

стор. 314… З невблаганною суворістю римського цезаря, який вирішував у цирку долю пораненого гладіатора…- Римський цезар вирішував долю переможеного гладіатора. Якщо він опускав великий палець правої руки вниз, це означало, що переможений гладіатор мусить вмерти, а якщо піднімав палець вгору - значить переможеному гладіаторові дарується життя.


This file was created

with BookDesigner program

bookdesigner@the-ebook.org

29.03.2010

Перейти на страницу:

Похожие книги

Ад
Ад

Анри Барбюс (1873–1935) — известный французский писатель, лауреат престижной французской литературной Гонкуровской премии.Роман «Ад», опубликованный в 1908 году, является его первым романом. Он до сих пор не был переведён на русский язык, хотя его перевели на многие языки.Выйдя в свет этот роман имел большой успех у читателей Франции, и до настоящего времени продолжает там регулярно переиздаваться.Роману более, чем сто лет, однако он включает в себя многие самые животрепещущие и злободневные человеческие проблемы, существующие и сейчас.В романе представлены все главные события и стороны человеческой жизни: рождение, смерть, любовь в её различных проявлениях, творчество, размышления научные и философские о сути жизни и мироздания, благородство и низость, слабости человеческие.Роман отличает предельный натурализм в описании многих эпизодов, прежде всего любовных.Главный герой считает, что вокруг человека — непостижимый безумный мир, полный противоречий на всех его уровнях: от самого простого житейского до возвышенного интеллектуального с размышлениями о вопросах мироздания.По его мнению, окружающий нас реальный мир есть мираж, галлюцинация. Человек в этом мире — Ничто. Это означает, что он должен быть сосредоточен только на самом себе, ибо всё существует только в нём самом.

Анри Барбюс

Классическая проза