Притулок пророцтв

Фатіма люто блимнула очима на Рейвен, яка продовжувала хропіти, не реагуючи на заклик муедзина до ранкової молитви. Грубо потермосила дівчину.

– Прокидайся, настав час тобі приймати іслам.

– Що ти таке кажеш?

– У Корані провіщено, що тобі судилося спасіння, Рейвен.

– Звідки ти знаєш?

– Про це сказано в п’ятій сурі священного Корану, відкритій пророку в Медіні, вона називається «Трапеза». У ній розповідається про синів Адама. Аллах прийняв жертву від Авеля, але не прийняв від Каїна. Тоді Каїн убив свого брата. У сурі сказано, що Аллах послав ворона розгрібати землю, щоб показати Каїну, як поховати мертве тіло брата. І сказав Каїн: «Горе мені! Не в змозі я, мов ворон цей, поховати мертве тіло брата мого!» І опинився він серед сповнених каяття.

– То у Корані моє ім’я згадується аж двічі?

– От бачиш, тобі на роду було написано стати мусульманкою.

– Але я християнка.

Учителі в медресе такий аргумент передбачили.

– Мусульмани визнають Авраама та Ісуса як пророків, та останнім пророком є Мухаммед, мир йому і благословення. Тому, прийнявши іслам, ти не відрікаєшся від своєї віри, а всього лише підіймаєшся на вищу сходинку.

– І що вимагається від мусульманина?

– Молитися п’ять разів на день.

– Ти вже казала. Це дуже багато.

– Цей час того вартий, бо готує тебе до зустрічі з Аллахом на небесах.

– Мені треба подумати.

– Про що тут думати? Іслам все більше поширюється. Ми – одна велика всесвітня община, умма. Я знаю, що ти завжди боялася самотності. Прийми іслам, стань частиною умми, і ти вже ніколи не будеш сама.

– Не знаю…

– Час спливає. Вирішуй, що тобі краще: прийняти нашу віру чи до кінця своїх днів жити в самотності.

Рейвен схопила пасмо волосся і заходилася крутити.

– Послухай, Рейвен, відкрий свою свідомість і слухай. Твій батько часто вводив тебе в транс словами. Тепер послухай мої слова. Спи. Покинь темряву і увійди у світло Аллаха. Засинай. Спи. Ти бачиш золотаві дюни, що їх намели бурі в пустелі, бачиш, як вихор крутить хмари піску, перетворюючи його у фігури дервішів, що кружляють.

Тіло Рейвен напружилося, щелепи стиснулися.

– Рейвен чи Нікі, не знаю, яка з вас мене зараз слухає, не опирайся. Ти намагаєшся не заплющувати очей, та вони все одно заплющуються, самі собою, усе більше і більше. Ось повіки стулилися повністю.

З пози було видно, що дівчина не розслабилася. Втім, це ненадовго. Якщо постгіпнотичний блок не можна зламати, вона його обійде. Істеричні пацієнти дуже легко піддаються навіюванню, тому вона зосередиться на Нікі.

– Спи, Нікі. Я знаю, що ти боїшся висоти, тому ти обійдеш довкола мінарету і приймеш іслам.

Дівчина закашлялася.

– …як це робиться?..

– Скажи про себе: я бажаю добровільно перейти в лоно ісламу.

Губи Нікі заворушилися.

– …сказала…

Цей фокус дівчина вже проробляла.

– Покажи руки, Нікі.

Дівчина підняла розкриті долоні.

– Добре, тепер повтори знову: я добровільно бажаю перейти в лоно ісламу.

Очі Нікі заплющилися.

– …ну, повторила, що далі?..

– Тепер скажи арабською: «Аш-хаду ан ля ілаха ілль Аллах». Це перекладається як: «Засвідчую, що немає Бога, крім Аллаха».

– …нехай. аш-хаду ан ля ілаха ілль аллах…

– Чудово. А тепер скажи: «Ва аш-хаду анна Мухаммед – ар-расул уллах», що означає: «Я також засвідчую, що Мухаммед, мир йому і благословення, – його пророк».

– …ва аш-хаду анна мухаммед – ар-расул уллах…

– Вітаю тебе з прийняттям ісламу.

– …хух. дякую…

– І останнє.

– …я так і знала, що тут якась заковика…

– Іди до ванної і помийся вся, з голови аж до п’ят, щоб змити з себе колишнє життя. Потім одягнешся. Водій уже чекає. На ранкову молитву поїдемо до мечеті.

Дослухаючись до плюскоту води, Фатіма засунула за пояс під піджаком ятаган[36]. Якщо загіпнотизована Нікі не відкриє їй пророцтва Тедеску, немає сенсу далі тримати її в заручниках. Надто небезпечно залишати дівчину живою.

Дорогою до мечеті Фатіма не промовила ні слова. На алею перед ними лягла довга тінь. Новонавернена підвела очі на шпиль мінарету і одразу ж затулила їх долонею. Усе ще Нікі. Це добрий знак.

Після ранкової молитви Фатіма взяла дівчину за руку.

– Мінарет оздоблено дуже гарною білою і блакитною мозаїчною плиткою. Ходімо, поглянемо.

– …тільки знизу…

– Звісно. Я ж знаю, що ти боїшся висоти.

Вона потягла дівчину до вузьких гвинтових сходів.

Рука Нікі вчепилася в її руку.

– …дуже вузько…

– Ми обоє худенькі, помістимося. Ходімо.

– …ти здуріла. я туди не піду…

– Ти робитимеш, що я накажу.

– …дідька лисого…

Фатіма вийняла з-за пояса під піджаком ятаган і приставила Нікі до горла.

– У такому разі на тебе і Рейвен чекає довге падіння в геєну вогняну, значно раніше, ніж ви обоє розраховували.

Вільною рукою Фатіма схопила дівчину за довгі біляві кучері і поволокла гвинтовими сходами вгору. Крики Нікі луною розносилися по порожньому мінарету. Вона випхала її через люк і змусила вибратися на парапет. Фатіма розтиснула пальці, і вітер звіяв біляве волосся просто в обличчя дівчині.

– Ти – Нікі, правильно?

Дівчина кивнула.

– Повтори мені рядки, які Рейвен цитувала містерові Тедеску.

– …щоб ти здохла…

Фатіма потягла дівчину до краю парапету.