«Привид» не може втекти

Нетреба. В дуже близьких. Він колись дружив з їхнім сином, якого вбили городенківські куркулі. Дружина Ярощука називала Бадюка сином. Він приходив до них, допомагав продуктами, грошима; траплялося, що лишався й на ніч.

Прокурор. Де ви були 25 вересня 1942 року, коли на квартирі Ярощуків відбувалася конспіративна нарада керівників підпілля і командування партизанського загону?

Нетреба. Я і ще кілька партизанів та підпільників охороняли будинок.

Прокурор. Бадюк був серед тих, хто охороняв?

Нетреба. Він був начальником охорони.

Прокурор. У чому полягали його обов’язки як начальника охорони?

Нетреба. Він кілька разів обходив пости, але в основному сидів на кухні, грівся. Було дуже холодно, а нарада тривала довго.

Прокурор. Підсудний Бадюк, ви згодні з свідченнями свідка?

Бадюк. Ні. Він щось плутає. В будинок я не заходив.

Прокурор. Свідок Нетреба, ви розмовляли тоді з Бадюком?

Нетреба. Просив, щоб він на часинку підмінив мене. Але він тільки виніс мені оберемок соломи під ноги та флягу з гарячим чаєм.

Адвокат Пославський. Свідок, як ви могли запам’ятати такі деталі? Відтоді ж минуло 25 років!

Нетреба. Ці деталі мені коштували ніг – я їх обморозив. На мені були подерті валянки, а мороз тоді доходив до 30 градусів.

Прокурор. Підсудний Бадюк, ви й далі твердите, що не заходили тоді в будинок?

Бадюк. Не пам’ятаю.

Прокурор. Ще одне запитання до свідка Нетреби. Після того як у вас на квартирі в липні 1968 року було зроблено обшук, ви зверталися в редакцію обласної газети з листом про незаконні дії слідчого Супрун?

Нетреба. Ні. Листа я не писав, але написати такого листа мене умовляв Бадюк.

Головуючий. Підсудний Бадюк, з якого метою ви запросили до себе додому в серпні 1968 року слідчого в особливо важливих справах Лежнєва?

Бадюк. Хотів завоювати його симпатії Я знав, що він веде справу про пожежу на Залісній вулиці.

Головуючий. Але ж ви твердите, що до вбивства Ганни Щербак непричетні?

Бадюк. Я здогадувався, що це діло рук Вукаловича, побоювався, що його можуть арештувати, а він викаже мене.

Головуючий. Але якщо ви не доручали Вукаловичу вбивати, то як же він міг виказати вас?

Бадюк. Він знав про брильянти і фототеку.

Прокурор. Ви обіцяли Вукаловичу допомогти перебратися за кордон. Як ви хотіли це зробити?

Бадюк. Я обіцяв йому роздобути таку саму туристську путівку, як і собі.

Прокурор. Що ви зробили для того, щоб дістати таку путівку?

Бадюк. Нічого. Це було надто ризиковано.

Прокурор. Виходить, ви обдурили його?

Бадюк. У мене не було іншого виходу, він погрожував мені.

Прокурор. Запитання до підсудної Рененкампф. Скільки ви одержали від Бадюка за те, що спровокували справу з утриманням кубла розпусти?

Рененкампф. З урахуванням того, що я ризикувала попасти в тюрму, Бадюк передав мені гроші й коштовності на загальну суму 20-25 тисяч карбованців.

Прокурор. Підсудна Рененкампф, раніше ви посвідчили, що пачка сигарет «Мир», яку передали вам у камеру, означала, що ви повинні під час допиту шантажувати слідчого Супрун. А що означала друга розпечатана пачка тих самих сигарет, яку мали передати вам під час очної ставки?

Рененкампф. Це означало, що я повинна була звести наклеп не на Савицького, а на Нетребу.

Адвокат Заремба. Скажіть, Рененкампф, коли ви дізналися про вбивство Ганни Щербак?

Рененкампф. Наступного дня мені сказав про це Вукалович.

Адвокат Заремба. Отже, ви не знали, що її хочуть убити?

Рененкампф. Не знала.

Адвокат Заремба. Коли ви дезертирували з гітлерівської армії?

Рененкампф. У серпні 1943 року.

Адвокат Заремба. Після цього ви виконували якісь завдання німецької чи інших іноземних розвідок?

Рененкампф. Ні.

Адвокат Пославський. У мене запитання до мого підзахисного. Скажіть, Бадюк, коли ви вступили в бойову групу сосновського підпілля?

Бадюк. У листопаді 1941 року.

Адвокат Пославський. А коли вас завербували в абвер?

Бадюк. У березні 1943 року.

Адвокат Пославський. Хто вас завербував?

Бадюк. Підсудна Рененкампф. Вона зіграла на тих почуттях, які я мав до неї.

Рененкампф (репліка з місця). Це неправда! Його завербували ще до того, як вступив у підпілля! А почуття в нього були все життя тільки до грошей!

Головуючий. Підсудна Рененкампф, утримайтесь од реплік. А адвоката Пославського прошу не повторюватись. Питання про те, коли завербували підсудного Бадюка, суд уже з’ясував.

Адвокат Пославський. Я задам друге запитання. Скажіть, Бадюк, ви брали участь у бойових операціях підпільників?

Бадюк. Багато разів. Я вже казав про це.

Адвокат Пославський. Тоді давайте уточнимо такий епізод. Під чиїм керівництвом і за чиєю безпосередньою участю було зроблено напад на помічника Гіммлера обергрупенфюрера СС Фріснера, його штаб і охорону.

Рененкампф (репліка з місця). Фріснер був тільки штурмбанфюрером, тобто майором, і ніякого штабу у нього не було!

Головуючий. Підсудна Рененкампф, утримайтесь од реплік… А адвоката Пославського прошу точніше формулювати свої запитання. Відповідайте, Бадюк.