Читаем Про військове мистецтво полностью

Припустимо, однак, що артилерія розміститься між рядами і що ворогові вдасться уникнути обох крайностей, тобто і надмірного змикання рядів, що заважає стрільбі, і занадто широких інтервалів, які відкривають ворогові можливість прориву. Я стверджую, що і в цьому випадку легко убезпечити себе, залишивши між частинами своїх військ вільний простір, куди будуть потрапляти ядра; таким чином, найбільш лютий обстріл пропадає даром. Труднощів не виникає ніяких, тому що ворог заради безпеки своєї артилерії повинен розташувати її ззаду, біля крайньої лінії інтервалів, і, щоб не потрапляти в своїх, їй доведеться завжди стріляти в одному напрямку, прямо перед собою; тому варто тільки очистити місце для ядер, і вони стануть нешкідливими. Є загальне правило: залишати вільний прохід силі, яку не можна стримати; так поступали древні, коли їм доводилося зустрічатися зі слонами і військовими колісницями. Я думаю і навіть упевнений, що ви уявляєте собі справу так: я розіграв бій за своєю волею і тому його виграв. Однак, якщо все мною сказане вас ще не переконало, я повинен повторити, що військо, озброєне і побудоване за моїм зразком, неодмінно при першому ж зіткненні має розбити супротивника, вишикуваного за зразком сучасної армії, витягнутого здебільшого в одну лінію, яка не має щитів і озброєної так погано, що вона не може захищатися в рукопашній сутичці.

Прийнятий у нас бойовий порядок непридатний, тому що якщо батальйони розміщуються поруч в одній лінії, то немає глибокого строю, якщо ж вони стоять один за одним, то при невмінні пропускати одну частину військ через лави іншої вони змішуються і можуть легко прийти в повний безлад. Правда, ми даємо своїм військам різні найменування, розділяючи їх на авангард, головні сили і ар’єргард, але цього поділу дотримуються тільки в поході і в таборі; в битві ж всі війська кидаються вперед разом, і доля їх вирішується з першим ударом.

ЛУЇДЖІ. У вашому описі битви я звернув увагу також і на те, що ваша кіннота була розбита ворожою і сховалася під захист запасних пік; потім вона з їх допомогою відновила бій і в свою чергу розбила противника. Я вірю, що пікінери можуть зупинити кавалерію, якщо вони вишикувані густою глибокою масою, як швейцарці, у вашому ж війську є тільки 5 шеренг пік у фронті і 7 — на фланзі, тож я не розумію, як вони можуть встояти проти кінного натиску.

ФАБРІЦІО. Я вам вже сказав, що в македонській фаланзі могли діяти одночасно тільки 6 передніх шеренг; скажу вам також, що в швейцарській бригаді, будь вона навіть глибиною в 1000 шеренг, битися можуть тільки перші чотири або п’ять: довжина піки — 9 ліктів, древко на 11/2 ліктя відведене назад і закрите рукою, тож піки першої шеренги видаються вперед на 71/2 ліктя. Друга шеренга втрачає ці 11/2 ліктя і ще стільки ж на простір, який відділяє її від першої. Отже, вістря її пік видаються крізь перші шеренги тільки на 6 ліктів; піки третьої шеренги видаються крізь перші — на 41/2 ліктя, четвертої — на 3, п’ятої — на 11/2.

Всі інші шеренги в бою участі не беруть; вони служать тільки для заміни людей, які вибули з перших шеренг, і утворюють для них щось на кшталт стіни з бійницями. Отже, якщо 5 швейцарських шеренг можуть витримати натиск кінноти, то чому це неможливо для моїх пікінерів, яких так само підтримують ззаду інші війська, озброєні, правда, не піками, а мечами. Якщо стрій запасних пікінерів, розташованих на флангах, видається вам недостатньо глибоким, то можна перебудувати їх в каре і поставити на флангах двох батальйонів задньої лінії; звідти їх можна легко зрушити до фронту або до тилу війська, на допомогу нашій кавалерії.

ЛУЇДЖІ. Чи будете ви завжди використовувати тільки ту форму бойової побудови, яку ви нам описали?

ФАБРІЦІО. Звичайно, ні! Бойовий порядок змінюється залежно від умов місцевості, за кількістю і якістю ворожих військ. Я покажу це потім на прикладах. Я навів вам свою побудову не тому, що вона сильніша за всі інші, хоча вона, дійсно сильна, а для того, щоб дати вам правила і вказівки, за допомогою яких ви можете пізнати й інші форми бойового порядку. У кожної науки є загальні положення, на яких вона здебільшого і ґрунтується. Про одне тільки ви маєте пам’ятати завжди: ніколи не будуйте війська так, щоб та, частина, що б’ється попереду не могла отримати допомогу від тієї, що знаходиться позаду; той, хто зробить цю помилку, прирікає більшу частину свого війська на бездіяльність і ніколи не переможе, якщо зустрінеться із сильним ворогом.

ЛУЇДЖІ. У мене з’явилося нове питання. У вашій побудові ви ставите 5 батальйонів попереду, 3 — в середині і 2 — в останній лінії. Мені здавалося, що варто чинити навпаки, тому що прорив, по-моєму, важчий, якщо наступаючий, у міру проникнення його в наші ряди, зустрічає все більш щільну масу військ. При вашому способі справа, по-моєму, йде таким чином, що чим сильніший напад, тим меншим стає захист.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Творения
Творения

Иустин Философ (около 100 — 165).Родился в Наблусе (Самария), хорошо знал как античных философов, так и иудейский Закон. В поисках истины обратился в христианство в Эфесе. После этого отправился в Рим для проповеди, где открыл свою философскую школу. Некоторые автобиографические сведения он привел в «Диалоге с Трифоном иудеем», посвященном раскрытию истины христианского благовестия, опираясь на свидетельства Ветхого Завета.Ему же принадлежат две апологии, первая — императору Антонину Пию, вторая — Марку Аврелию. Там впервые появляется идея о том, что для язычников именно философия была предшественницей христианства. Интересно, что в его апологиях содержатся сведения о принятых в то время практик Крещения и Евхаристии. Ему приписывают также анонимное «Послание к Диогнету». Упоминают, что он написал еще большой труд против гностиков, т. н. «Синтагму».Около 165 года он вступил в диспут с Кресцентом — философом школы киников, который и донес о христианстве Иустина властям. Будучи арестован он исповедал свою веру и претерпел мученическую кончину.

Авва Евагрий Понтийский , Амвросий Оптинский Преподобный , Дмитрий Святитель Ростовский , Иустин Мученик , Лактанций , Феолипт Филаделфийский

Прочее / Религия, религиозная литература / Древнерусская литература / Европейская старинная литература / Современная проза