Пусть миром правит любовь

Мені матуся тихо говорила:
Дивись, дитино занадто
Добру маєш душу,
Застерегти тебе я мушу
Повно скрізь хитрих і злих,
Зрадливих і людей лихих
Не вір примхливим тим речам,
Брехливим тим очам.
Собака друг мені була,
Коту всі мрі ȉ довіряла,
З ним гралася і спала я
Таємниці всі йому розповідала.
Людина підла це не кіт
І не собака, друзі,
Скільки добра ȉм не роби
Вповзе зміюкою на груди.
Наука мамина згадалася тоді,
Коли вже в душу плюнули відверто,
Слова болючі ȉ — кинжалом
Забитим в серце прозвучали.
Чужі люди ви по духу
Хоч рідними по крові зветесь
Слова мов у хитро'ȉ лисиці
Не щирі почуття у серці.
Я пам'ятаю, матінко рідненька
Що треба було хитростям навчитись
Та не таке у мене в грудях серце,
Не можу я з неправдою миритись…

Плачет скрипка

Грає скрипка, серце крає,
Душу ген перевертає.
Гей, скрипалю тихше, тихше
Рве смичок на шматки серце…
Сил небесных проявленье,
Нот скрипичных вдохновленье.
Музыка звучит божественно
Плачет скрипка так естественно…
Сонце сідає за обрій
Очі неба бездоня…
Скрипаль грає в ночі,
Сльози капають з душі.
Одинокий скрипач играет,
Мелодией любви пленяет
Его слушает пространство,
Звездного неба убранство.
Чарівна музика наповнює все навкруги,
Місяць усміхається,
В дзеркалі води.
Вся природа замерла
В окружении волшебных звуков.
Усовершенствуется Душа
В молчаливых муках…
Грай, скрипалю на струнах,
Музика любові та суму…
Нехай розтане лід в душах,
Сльозами змити зло мусиш
Волшебная мелодия
Заполнит «чаши»,
Благослови и сохрани, Господи
Души наши…

Я помню

Я помню: музыка играла,
На «медляк» меня ты пригласил,
Влюбленным взглядом провожая,
Смущенье в душу запустил.
Глазами нежно обнимая,
Стоял в сторонке, поджидая.
На белый танец, глаз не отводя,
Я выбрала тебя.
Все было будто бы в тумане:
Объятья рук, волос касанье…
Под музыку легкого вальса
Трепетали два влюбленных сердца.
Рука с рукой,
Прогулка под луной,
И первый поцелуй,
И долгая дорога домой…
Да, память помнит
Те прекрасные моменты.
Запечатлела, как фотопленка,
Былой юности фрагменты…
Годы растаяли как дым,
Лишь память, трепетно печальна,
Тревожит чувства, изначально
Осевшие глубоко на дне…
Забыть нельзя,
Но помнить больно.
Обиды гасятся любовью,
Все лучшее храня в себе.
Я помню, друг мой, все я помню
Звучит свирель и гаснут звезды,
Прошедших чувств уж не вернуть —
У каждого давно свой выбран путь…

Совесть