Шляхи титанів

Римідал повернув голову праворуч. Там, з першого ряду, по сходах підіймався вчений, одягнутий, як і всі інші, в блакитний плащ. Це був Семоній. Він народився триста років тому в системі Центавра від земної жінки на ім’я Рожевий Світанок, яка була спеціалістом по гравітаційних машинах і допомагала вченим Крак-Ру. Вона полюбила молодого, гарячого вченого Мі-Бра, і він став батьком Семонія. Очевидно, від батька вчений одержав у спадщину гарячий, нестримний темперамент, поспішність у здійсненні задумів і велику принциповість. Члени Космічної Ради з зацікавленням дивилися на Семонія. Його обличчя було втомленим і тривожним. Очевидно, він дуже хвилювався. Семоній вийшов на підвищення біля стола, сів у середині зеленого овалу й поклав руку на маленький пульт, звідки здійснювалось керівництво демонстраційними машинами. Він зустрівся поглядом з Аеровелом, якусь мить не міг відірватися від очей старого вченого, потім оволодів собою і включив мікрофон.

— Друзі! — прозвучав голос Голови Інституту Електронно-гравітаційних машин. — Ви всі усвідомлюєте, перед якою небезпекою стоїть світ Розуму. Про це щойно говорив Римідал. Я не знаю, чи варто вам, представникам Науки, нагадувати про факти, яких досить у кожній із систем. Турбота про майбутнє велить нам піти по шляху звільнення розумних істот від інтелектуального навантаження, яке стало непосильним.

Проблема така: передача основних функцій наукового мислення електронно-гравітаційним машинам. Ми сконструювали могутній автоматичний центр, що керує машинами планети. Тепер ми хочемо дати йому здібність самостійно мислити в суто науковій сфері. Розумний автоматичний центр одержить можливість абсолютно безпомилково аналізувати всі дані, що будуть надходити до нього зовні, і саме по таких законах, по яких іде розвиток людства. Звідси незвичайна перспектива — Знання буде розвиватися швидкими темпами, бо реакція електронно-гравітаційних машин в мільйони разів швидша від людської, а логіка безпомилкова і позбавлена сумнівів. Таким чином, ми звільнимо людей від страшного перевантаження в сфері мислення…

Я пропоную на розгляд Космічної Ради проект, який передбачає наукову революцію небачених масштабів. Ми будемо говорити тут не про технічний бік справи, бо кожен з вас знає про абсолютну реальність такого проекту, — ми обсудимо моральні, етичні та наукові норми подібної перебудови.

Попередня консультація показала, що багато членів Космічної Ради проект схвалюють. Найсерйозніші заперечення висунув Ліахім — керівник Інституту Галактичних Експедицій. На даному засіданні нам треба повністю вирішити долю проекту, а разом з тим і долю дальшого розвитку розумних істот Великого Союзу Систем. Хто скаже за або проти проекту?

З сектора системи Центавра підвівся високий вчений з великою головою і нахмуреними бровами. Його сухі губи стиснулися, потім повільно розійшлися. Він щільніше закутався в барвисту накидку і почав говорити. Римідал включив машину, яка перекладала промову вченого на мови чотирьох систем. Всі з повагою прислухалися до слів Алл-Аскор-Гудіна, бо він був найвизначнішим спеціалістом з електроніки на планеті Крак-Ру.

— Я буду говорити коротко, — сказав учений. — Академія моєї планети згодна з проектом Семонія. Проект дасть можливість зробити небачений стрибок у Безкінечність. Великий Союз Систем об’єднує чотири планети, які дружно йдуть у розвитку Знання. Але ми маємо багато сусідів-планет, де культура розумних істот стоїть на низькому рівні розвитку. Колосальне зростання технічного потенціалу при передачі функцій наукового мислення електронно-гравітаційним машинам дозволить подати допомогу і цим відсталим сусідам… Повторюю: я і Академія планети Крак-Ру — за здійснення проекту!

Алл-Аскор-Гудін замовк і повільно, урочисто сів на своє місце. Семоній з вдячністю подивився на нього. Він уже зовсім заспокоївся і тримався навіть з якимось викликом, що було дуже дивним. Адже він знав, що доведеться витримати поєдинок з найсильнішим супротивником — Аеровелом. Семонію вже повідомили, що найстаріший вчений виступив категорично проти проекту.

Справді, Аеровел вже підвівся з місця і, махнувши краями блакитного плаща, вийшов до зеленого овала. Обличчя його було злим і нахмуреним. Ніхто не бачив подібного виразу на обличчі якого-небудь з учених, і тому серед присутніх виник ледве чутний шум. Навіть вчені планети Кома, які були позбавлені можливості розуміти емоційні зміни на обличчях господарів Системи, відчули напруженість ситуації і, витягнувши химерні зелені голови, завмерли непорушно.

Над амфітеатром пролунав енергійний громоподібний голос:

— Дуже дивно! До мене повернулося почуття, яке розумні істоти наших систем вважають анахронізмом. До мене повернулася лють! І тільки повага до високого зібрання та норми етики змушують мене говорити спокійно!

Ряди вчених заворушились. Ліахім схвально кивнув головою. Семоній здивовано скинув догори красиві чорні брови. Очі його метнули тривожні блискавки. Він не чекав такого вступу.