Соляріс. Едем.

— На півдні — архітектурна конструкція, біля неї — в отворах у грунті — мертві тіла. Мертві дуплекси. Що це означає?

Цього разу калькулятор трохи довше обмінювався з дуплексом скреготливими звуками. Люди помітили, що машина вперше мовби сама від себе запитувала про щось ще раз, нарешті звернений до них репродуктор монотонно повідомив:

— Дуплекс — фізична праця — ні. Пауза. Електричний орган — праця — так, але акселероінволюція — дегенерація — зловживання. Пауза. Південь — це екземпліфікація самокерованої прокрустики. Пауза. Суспільна ізоляція — не сила, не примус. Пауза. Добровільність. Пауза. Мікроадаптація групи — центросамотяг і продукція так ні. Пауза.

— Ну що, задоволений? — Кібернетик сердито глянув на Фізика. — «Центросамотяг», «антисмерть», «біосоцзамикання». Я тобі що казав? Будь ласка, маєш. Тепер роби щось із цим.

— Не гарячкуй, — сказав Фізик. — Це має щось спільне з примусовою працею.

— Неправда. Він сказав «не сила, не примус», «добровільність».

— Ну, тоді запитаємо ще раз. — Фізик підтягнув до себе мікрофон. — Незрозуміло, — сказав він. — Скажи — дуже просто — що на півдні в долині? Колонія? Група засуджених? Ізоляція? Виробництво? Яке виробництво? Хто виробляє? Що? І навіщо? З якою метою?

Калькулятор знову перемовлявся з дуплексом хвилин із п’ять, а тоді заговорив:

— Ізоломікрогрупа — добровільність — інтерзчеплення — примус — ні. Пауза. Кожен дуплекс — протигра — ізоломікрогрупа. Пауза. Головний зв’язок — центральний самотяг. Пауза. Зв’язок — гнівисть. Пауза. Хто вина — той покарання. Пауза. Хто покарання — той ізоломікрогрупа — добровільність. Пауза. Що таке ізоломікрогрупа? Пауза. Інтерзв’язки зворотні; напівіндивідуальні — зчеплення — гнівисть — самоціль — гнівисть — самоціль. Пауза. Соціопсихоциркуляція — внутрішня антисмерть. Пауза.

— Стійте! — крикнув Кібернетик, бачачи, що інші неспокійно заворушилися. — Що це означає — «самоціль?» Яка ціль?

— Самоці…ління, — пробуркотів калькулятор, який цього разу взагалі не звернувся до дуплекса.

— Ага! Інстинкт самозбереження! — вигукнув Фізик, а калькулятор квапливо пояснив:

— Інстинкт самозбереження. Так. Так.

— Ти хочеш сказати, що розумієш, про що вій говорить?! — підхопився з місця Інженер.

— Не знаю, чи розумію, але здогадуюся, — мова йде про якийсь різновид їхньої системи покарань. Очевидно, це якісь мікросуспільства, автономні групи, котрі, так би мовити, навзаєм тримають одні одних у постійному страху.

— Тобто як? Без охорони? Без наглядачів?

— Так. Адже він сказав цілком виразно, що ніякого примусу не існує.

— Це неможливо!

— Чому ж? Уяви собі двох людей: в одного є сірники, а в другого коробка. Вони можуть ненавидіти один одного, але вогонь викрешуть тільки разом. Гнівисть — це гнів і ненависть чи щось близьке до цього. Тому кооперація в групі виникає завдяки зворотним зв’язкам, як у моєму прикладі, але, звісна річ, не так просто! Примус народжується якось сам собою — його створює внутрішнє становище групи.

— Ну гаразд, але що вони там роблять? Що вони там роблять? Хто лежить у тих могилах? І чому?

— Ти чув, що сказав калькулятор? «Прокрустика»! Очевидячки, це похідне від прокрустового ложа.

— Дурниці! Звідки дуплекс чув про Проскруста?!

— Калькулятор, а не дуплекс! Він вишукує найближчі поняття відповідно до резонансу в семантичному спектрі! Там, у цих групах, запроваджено виснажливу працю. Можливо, вона не має ніякої мети й ніякого сенсу — він сказав «продукція так ні» — отже, вони щось продукують, повинні це робити, бо це така покара.

— Чому повинні? Хто їх до цього примушує, якщо там немає ніякої охорони?!

— Який же ти впертий! З приводу тієї продукції я, може, й помиляюся, але примус випливає з ситуації. Ти що, ніколи не чув про примусові ситуації? Скажімо, на потопаючому кораблі варіантів вибору порятунку дуже мало — може, під ногами в них усе життя палуба такого корабля?.. Оскільки фізична праця, а надто праця виснажлива, завдає їм шкоди, то тут відбувається якесь «біозамикання», скажімо, в межах електричного органа.

— Він сказав «біосоціозамикання». Це, мабуть, щось інше.

— Але щось близьке до цього. В групі існує зчеплення — взаємне притягання, тобто група чомусь полишена сама на себе, ізольована від суспільства.

— Це дуже туманно. Що ж вони там усе-таки роблять?

— Ну як же я можу це тобі сказати ясніше? Я знаю стільки ж, як і ти. Адже непорозуміння й зміщення значень накладаються одне на одне — не тільки з нашого боку, але точнісінько так само й між калькулятором і дуплексом — з другого! Може, в них існує спеціальна наукова дисципліна — «прокрустика», теорія динаміки таких груп! Вони заздалегідь планують тип дій, конфліктів і взаємних притягань у її сфері, функції розподілені й заплановані так, щоб утворилася своєрідна рівновага, обмін, циркуляція гніву, страху, ненависті, щоб ці почуття злютовували їх і воднораз щоб вони не могли знайти спільної мови з кимось поза групою…

— Це твої власні варіації на тему шизофренічної маячні калькулятора, але зовсім не пояснення! — вигукнув Хімік.